Історичні етапи становлення ідеї захисту прав засуджених
Autor: | М. В. Романов |
---|---|
Jazyk: | English<br />Russian<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2020 |
Předmět: | |
Zdroj: | Проблеми Законності, Iss 150 (2020) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 2414-990x 2224-9281 2414-990X |
DOI: | 10.21564/2414-990x.150.207395 |
Popis: | Стаття присвячена розгляду питання історичних витоків ідеї про необхідність захисту прав засудженого. Інститут захисту прав проаналізовано як автономний і такий, що має природне підґрунтя у людській свідомості. Захист прав інтерпретується як механізм забезпечення безпеки людини і є однією з фундаментальних її потреб. Досліджено покоління ідеї прав людини і встановлено, що їх історичний розвиток не співпадає з умовними етапами становлення ідеї захисту прав засуджених. Визначено, що захист прав засуджених являє собою більш пізню в історичному сенсі правову категорію, її наукове таюридичне обґрунтування і закріплення відбувалося в два етапи: перший – це безсуб’єктно-залякувальний. На першому етапі маємо справу скоріше з проявами свавілля під час засудження, призначення покарання та його виконання. Влада постає як одноособове рішення монарха (князя, короля,царя тощо), який і судить, і карає за своїм розсудом та волею. Другий етап – суб’єктновизначений. На цьому етапі постає суб’єкт засудженого та виникають норми права, які регулюють судовий процес і його складову – покарання. З появою суб’єкта відбувається трансформація кримінально-виконавчих правовідносин, їх предмета, змісту та мети. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |