| Popis: |
Війна спричиняє потужну хвилю переосмислення символічного значення меморіальної спадщини та колективної пам’яті. Важливу роль у реалізації цих процесів сьогодні відіграють саме засоби масової інформації, які формують певні фокуси уваги, вибираючи події та їх акторів, та беруть участь у конструюванні значення подій, пов’язаних з переосмисленням меморіальної спадщини. Стаття присвячена дослідженню репрезентації у ЗМІ практик взаємодії з монументальними місцями пам’яті після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. На думку авторки, аналіз інформаційного резонансу навколо практик збереження та руйнування монументів, з одного боку, дозволить визначити типові риси нової версії колективної пам’яті, що формується під час війни, а з другого, дасть можливість окреслити засоби та зміст символічного переосмислення меморіальної спадщини. Об’єктом аналізу цього дослідження є новинні повідомлення в українських інтернет-ЗМІ, що висвітлюють події збереження та руйнації монументальної скульптури в найбільших містах України, особливо в Харкові, розташування якого на лінії фронту робить ці практики особливо значущими. Аналіз повідомлень ЗМІ передбачав виявлення тематичного спектру новинних публікацій, розгляд архітектоніки новинних повідомлень, риторичних прийомів і тих метафор, які використовували автори публікацій та автори прямої мови, а також дослідження візуальних образів на фотографіях, що ілюструють такі публікації. У висновках авторка зазначає, що саме внаслідок медійного висвітлення практик взаємодії з пам’ятниками (як збереження, так і пошкодження) відбувається перекодування семантичного значення монументів та асоціювання меморіальної спадщини саме з національною ідентичністю. При цьому самі практики взаємодії набувають ознак героїчної боротьби громадян за свободу своєї країни. |
