| Popis: |
У статті розглядаються питання недієвості норм міжнародного гуманітарного права під час сучасних збройних конфліктів, зміст окремих норм Женевських конвенцій з метою вдосконалення міжнародно-правового регулювання статусу жертв збройних конфліктів. Проведено аналіз міжнародно-правових актів, національних актів, прийнятих в Україні після введення воєнного стану в Україні, які спрямовані на вдосконалення статусу постраждалих від збройного конфлікту. Пропонується прийняти конвенційні норми міжнародного гуманітарного права в частині регулювання обмінів військовополоненими. Аналізуються існуючі визначення, які позначають окремі вразливі категорії цивільного населення під час збройного конфлікту, у взаємозв’язку з дефініцією «непрямі жертви збройного конфлікту». Пропозиції щодо створення координаційного органу, який би опікувався питаннями «непрямих жертв збройного конфлікту», розробки дієвого механізму компенсації за знищене або пошкоджене майно під час збройної агресії та визначення правового статусу осіб, які позбавлені або мають часткове обмеження особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Робиться висновок, що норми міжнародного гуманітарного права потребують оновлення та доопрацювання задля забезпечення їх дотримання та виконання усіма суб’єктами міжнародного права у майбутньому, з урахуванням сучасних методів та способів ведення війни та змінам, що відбуваються у світовому та європейському безпековому середовищі. Наразі у міжнародному та національному законодавстві відсутнє чітке визначення - кого слід вважати осібами, постраждалими від збройної агресії. Відповідно до цього, потребують перегляду і конвенційні норми міжнародного гуманітарного права щодо обміну військовополоненими. Потребують удосконалення існуючі механізми забезпечення дотримання цих норм з метою зменшення страждань некомбатантів – осіб, що не приймають безпосередньої участі у збройному конфлікті. |
