НЕЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ЯК НАСЛІДОК КОНФЛІКТУ ЦІННОСТЕЙ І НОРМ

Autor: Ніна Олексіївна КОННОВА, Дмитро Сергійович КОРОТКОВ, Олег Миколайович КУЗЬ
Jazyk: Russian<br />Ukrainian
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Епістемологічні дослідження у філософії, соціальних і політичних науках, Vol 6, Iss 1 (2023)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2618-1274
2618-1282
DOI: 10.15421/342306
Popis: У сучасному світі часто виникають ситуації, в яких ціннісно-нормативне регулювання людської діяльності слабшає і старі вимоги втрачають актуальність. Необхідність аналізу пов’язана з «нормальністю» стану безнормованості як атрибуту нового громадського стану, що стосується і сфери управління. Метою даної статті є вивчення динаміки трансформації цінностей та норм як можливої причини неефективності управлінських рішень. Соціокультурний метод дав можливість розглянути особистість, людину та суспільство як єдину інтегральну систему, в якій елементи не зводяться один до одного, а також описати конфлікт цінностей і норм як комплекс соціокультурних патологій, які приводять до неефективних управлінських рішень. Ціннісний аналіз був використаний для розкриття змісту конфліктності цінностей і норм та їх проявів у культурі та описання аксіологічних механізмів соціокультурних взаємодій. Герменевтичний метод дозволив виділити та вивчити фактори конфліктності цінностей і норм та сформувати уявлення про ціннісну свідомість. Структурно-функціональний підхід використовувався для виявлення елементів суспільства та культури, які вносять свій внесок у виникнення конфлікту цінностей і норм. Феноменологічний метод став у нагоді при аналізі конфлікту цінностей і норм як патологічного стану (деформації) людської свідомості. Також застосовувалися методи порівняння, аналізу, дедукції, індукції, узагальнення, аналогії, класифікації, абстрагування. Ціннісно-нормативний та інституціональний аналіз дозволив уточнити природу норми і дати визначення негативної ціннісної конвенції. Було встановлено, що зміна цінностей здійснюється за допомогою ціннісної свідомості як особливої феноменологічної якості людини, головною патологією якої є розірваність, що веде до конфлікту цінностей і норм. Зокрема, було впроваджено ідею взаємодії ціннісно-нормативного та інституціонального аналізу, що дозволило уточнити природу норми, дати визначення негативної ціннісної конвенції, а також розмежувати два способи мислення та поведінки як передумову конфлікту цінностей і норм: заснований на загальних аксіологічних установах та на поодиноких інституційних правилах. Було визначено, що за допомогою норм суспільство залишає свій відбиток на цінностях і соціальні суб’єкти здатні ініціювати нормативизацію певних дій. Якщо ці дії не відповідають нормам і цінностям, то відбувається процес денормативізації, в результаті якого виникає анормованість. Норми відриваються від цінностей і зливаються з поодинокими інституційними правилами, формуючи згоду з приводу методів отримання благ – негативну ціннісну конвенцію. Практична цінність зазначеної наукової роботи полягає у можливості використання її матеріалів у процесі розробки рішень щодо реформування системи прийняття управлінських рішень.
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: