| Popis: |
Вказується, у Кримінальному кодексі України на відміну від Кримінального процесуального кодексу України відсутнє легальне визначення такої важливої ознаки значної частини кримінальних правопорушень, підстави кримінальної відповідальності за які встановлено в національному законі про кримінальну відповідальність, як потерпілий. З огляду на зазначене як в теорії кримінального права, так і в правозастосовній діяльності у певних випадках виникають проблеми з визнанням певних осіб (передусім фізичних та юридичних) потерпілими в кримінально-правовому значенні. У статті досліджено проблемні питання, що стосуються кримінального правопорушення як кримінально-правової ознаки потерпілої особи. Встановлено, що потерпілим передусім і зазвичай є особа, якій заподіяно шкоду чи створено загрозу її завдання саме кримінальним правопорушенням. Розглянуто ситуації заподіяння шкоди фізичній чи юридичній іншими суспільно небезпечними діяннями, передбаченими Особливою частиною КК України, вчиненими неосудною особою або особою, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, а також в межах обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння. Аргументовано, що виділення фізичних та юридичних осіб, яким заподіяно шкоду суспільно небезпечними діяннями неосудної особи кримінально-правового значення немає. Водночас таке значення мають випадки вчинення відповідних суспільно небезпечних діянь щодо певних фізичних чи юридичних осіб особою, яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність для застосування окремих примусових заходів виховного характеру. Окреслено шляхи розв’язання проблеми позначення осіб, яким заподіяна шкода в результаті вчинення суспільно небезпечних діянь неосудних чи осіб, що не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Зроблено висновок про необхідність узгодження положень ст. 55 та п. 5 ч. 3 ст. 56 Кримінального процесуального кодексу в контексті кримінального процесуального розуміння потерпілого. Доведено, що кримінальне правопорушення як кримінально-правова ознака потерпілої особи має місце з моменту його закінчення, а не засудження винного за його вчинення. У випадку замаху на кримінальне правопорушення особа може визнаватися потерпілою як в кримінально-правовій, так і кримінальній процесуальній площині. |
