| Popis: |
У статті проводиться аналіз гендерних проблем дискримінації у сфері спортивної діяльності. Констатовано, що дискримінація є негативним суспільним явищем і проявляється у всіх сферах, у тому числі у спортивній діяльності. Не дивлячись на ряд нормативних та інституційно-правових гарантій спортсмени піддаються негативним ситуаціям, серед яких утиски, нетерпимість, нерівне ставлення, навіть прояви насильства. Метою сучасної ідеології правового регулювання у сфері спорту є забезпечення соматичного та психологічного благополуччю у всі сферах особистого розвитку спортсменів, у тому числі викоренення проявів дискримінації, котра особливо поширена за гендерною ознакою. Стереотипне мислення проникає у спортивну діяльність, де певні види спорту ототожнюються з окремою статтю в наслідок чого гендерній дискримінації піддаються як жінки через їх начебто посилену маскулінну ідентичність, так і чоловіки за вибір тендітних видів спорту. Звернута увага, що проблеми стигматизації у спорті мають давню природу, проте не змінюються в контексті трансформації самого явища. Нині активно обговорюється питання кіберспорту та його визнання на професійно- му рівні. Проте, за твердженням експертів проблема дискримінації за статтю і в цій сфері є особливо вагомою. Вирішення системних проблем, включаючи дискримінацію потребує належного та відкритого спортивного управління, щоб створити культуру, яка є справді справедливою, доступною, інклюзивною та сприятливою. Констатовано, що збільшення чисельного представництва жінок є важливим феміністичним проектом у різноманітних інституційних умовах та сприяє гендерній рівності. Проте сама по собі кількість не означає забезпечення принципу недискримінації. Проблемами, що на сьогоднішній момент не є вирішеними це форми нижчої оплати праці, відсутності реальної рівності у зайнятті керівних посад та тренерському складі, нерівномірна популяризація у ЗМІ. |
