ІСТОРИЧНІ ВИТОКИ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ ЩОДО ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ В ПОЛЬЩІ: ПЕРІОД РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (ДО 1795 Р.)

Autor: Y. Yurevitch
Jazyk: English<br />Russian<br />Ukrainian
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, Vol 65 (2021)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2307-3322
2664-6153
DOI: 10.24144/2307-3322.2021.65.76
Popis: Стаття присвячена історичним витокам адміністративної юстиції Польщі, що сягають часів Речі Поспо- литої. Як відомо, становлення адміністративного судочинства на польських землях відбувалося у другій по- ловині ХІХ ст. під владою Пруссії й Австро-Угорщини, однак деякі органи судової влади розглядали справи публічно-правового характеру вже у XVII ст. На цьому етапі формування юридичних механізмів вирішення публічно-правових спорів вони не становили цілісної системи, а являли собою низку повноважень різнома- нітних органів і посадових осіб Речі Посполитої. Проаналізовано організацію та діяльність Коронного казенного трибуналу, відомого також як Радом- ський трибунал. Цей орган був утворений у 1613 р. у зв’язку з кризою виконання фінансових функцій того- часної держави. Він вважався вищим судовим органом, що мав на меті протидію посяганням на державну казну. Внаслідок недостатньої ефективності в нових суспільних умовах у 1764 р. Коронний казенний трибу- нал було ліквідовано, а його повноваження передані казенним комісіям. За результатами роботи Вального сейму в 1764 р. функції судового контролю щодо публічної адміністра- ції отримали Комісія коронної казни, Велика військова комісія, Військовий департамент Безперервної Ради, Військова комісія обох народів, Комісія національної освіти та ін. Судова компетенція вказаних суб’єктів по- ширювалася на справи у сфері казни, податків, війська, освіти, управління містами тощо. Внаслідок реформ 1764 р. змін зазнали також компетенції маршалківського і асесорського судів Речі Посполитої, які почали розглядати справи адміністративно-правового характеру. У 1788 р. була створена Комісія поліції обох народів, до якої перейшли повноваження Комісії маршалків обох народів. Цей колегіальний орган складався з так званих національних маршалків (польських і литов- ських) і 15 комісарів – трьох сенаторів, шести осіб з рицарського стану та шести представників міст. У Зако- ні про вільні королівські міста в державах Речі Посполитої 1791 р. декларувалася судова юрисдикція Комісії поліції щодо міст в справах внутрішнього урядування та міських доходів. Утворення польської адміністра- тивної юстиції у той час так і не відбулося, чому завадили процеси розпаду держави.
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: