| Popis: |
Проблематика. Біотестування дає можливість урахувати складні взаємовідносини між ґрунтом, забрудненням і живими організмами, а також встановити вплив на екосистеми мінімальних значень концентрацій забруднювальних речовин. Воно є більш інформативним порівняно з визначенням мінімальних значень концентрацій. Мета. Аналіз оцінки фітотоксичності шламу механічної переробки сумішей полімерів, які вилучені з твердих побутових відходів. Методика реалізації. Об’єкт дослідження – відходи механічної переробки сумішей полімерів, представлені шламом після промивки подрібнених полімерів, який містив частинки від 0,5 до 2,7 мм полімерів різного складу від 87,3 до 92,6 % від загальної кількості, а також залишки паперових етикеток від 7,4 до 12,6 % від загальної кількості. Оцінку фітотоксичної дії провели вегетаційними методами згідно з ISO 17402-2008, ISO 17126-2005a, ISO 22030:2005b, ISO 11269-1:2012a, МР 2.1.7.2297-07 “Методичні рекомендації. Обґрунтування класу небезпеки відходів виробництва і споживання по фітотоксичності”. Рівні забруднення досліджуваних зразків оцінювали за ISO 11269-2:2002 та МР 2.1.7.2297-07. Біотестування було проведено на таких видах рослин: крес-салат, гірчиця, пшениця, кукурудза, соя, ячмінь. Дослідження вмісту важких металів (Pb, Cu, Cd, Zn, Ni) проведено атомно-абсорбційним методом на спектрофотометрі типу КАС-120.1. Отримані результати оброблялись за допомогою традиційних статистичних методів із використанням ліцензованих комп’ютерних програм Microsoft Excel і StatSoft STATISTICA 10.0.1011.0. Результати. Досліджений шлам не має негативного впливу на процес проростання крес-салату, гірчиці, кукурудзи. Рівень фітотоксичного впливу шламу на проростання сої та ячменю був у межах допустимого та не перевищив 3,33 %. Під час оцінки вегетаційних властивостей досліджуваних рослин встановлено, що в процесі вирощування кукурудзи, пшениці, ячменю та сої шлам не чинить фітотоксичної дії. При зміні концентрації доданого шламу фітотоксичний вплив на довжину коренів і стебел крес-салату та гірчиці був середнім (крес-салат) та слабким (гірчиця). Дослідження міграції наявних у ростових субстратах важких металів та їх накопичення в процесі росту й розвитку рослин показало незначний вміст важких металів у всіх досліджених зразках рослин із різним вмістом шламу. Вміст свинцю вищий у 1,83 разу порівняно з контрольними зразками й у 2,13 разу порівняно зі зразками на “умовно чистому” ґрунті та нижчий на 14 % порівняно з нормами СанПіН 42-123-4089-86 “ГДК важких металів і арсену в продовольчій сировині і харчових продуктах”. Висновки. Оцінкою фітотоксичної дії шламу, отриманого в процесі механічної переробки вторинної полімерної сировини, встановлено, що визначення фітотоксичного випливу цього виду шламу на процес проростання та вегетаційні зміни рослин раціонально проводити на найбільш чутливих культурах – крес-салаті та гірчиці. Виявлено рухливі форми свинцю, що мігрує з ґрунтових субстратів у рослини та накопичується в них. Міграції зв’язаних форм важких металів міді, нікелю, кадмію та цинку не встановлено. |
