ВПЛИВ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ТА УДОБРЕННЯ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПОБІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В ЗАХІДНОМУ ПОЛІССІ УКРАЇНИ
Autor: | М. Г. Фурманець, Ю. С. Фурманець |
---|---|
Jazyk: | English<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2021 |
Předmět: | |
Zdroj: | Зернові культури, Pp 368-373 (2021) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 2523-4544 2706-5871 87711605 |
DOI: | 10.31867/2523-4544/0197 |
Popis: | В результаті досліджень, проведених на темно-сірому опідзоленому ґрунті встановлені особливості впливу систем обробітку ґрунту та удобрення із використанням побічної продукції на продуктивність пшениці озимої у чотирипільній короткоротаційній сівозміні (ріпак озимий – пшениця озима – кукурудза – ячмінь ярий). В досліді вивчали три системи обробітку ґрунту (полицева на 20– 22 см, мілка на 10–12 см, поверхнева на 6–8 см) та удобрення з використання побічної продукції культур на фоні мінеральних добрив N128P90K120 кг/га сівозмінної площі. Найвища продуктивність рослин формувалась за полицевого на 20–22 см та мілкого на 10– 12 см обробітків ґрунту у варіантах з системою удобрення солома та солома + деструктор Екостерн – відповідно маса 1000 зерен становила 47,1 і 47,9 та 46,4 і 47,0 г, маса зерна з колоса – 2,1 і 2,2 та 1,9 і 2,0 г, а найнижчі її показники були за поверхневого обробітку на 6–8 см і різних систем удобрення, де маса 1000 зерен становила 45,2–45,6 г, маса зерна з колоса 1,8–1,9 г. За полицевої та безполицевої на 10–12 см систем обробітку ґрунту з використанням соломи + деструктор відмічалося підвищення вмісту клейковини в зерні пшениці озимої відповідно до 23,5 та 22,7 %, вмісту білка до 12,9–11,7 % порівняно з поверхневою, де ці показники відповідно становили 21,5 та 9,5 %. Встановлено, що за вирощування пшениці озимої ефективними є полицева на глибину 20–22 см та мілка на 10–12 см системи обробітку ґрунту, де формувалася вища урожайність зерна – 6,80 і 6,32 т/га. З'ясовано, що поверхневий обробіток ґрунту на глибину 6–8 см призводить до зниження урожайності зерна на 1,45 т/га, порівняно з полицевою системою обробітку ґрунту. У середньому за роки досліджень за використання соломи окремо як добрива, так і в поєднанні її з деструктором Екостерн спостерігалося збільшення рівня врожайності відповідно на 0,36 та 0,45 т/га порівняно з варіантом без використання соломи, де врожайність становила 5,89 т/га в середньому по фактору. Отже, в умовах Західного Полісся України за вирощування пшениці озимої доцільно проводити полицевий на 20–22 см та безполицевий на 10–12 см обробітки ґрунту із використанням в системі удобрення соломи + деструктор Екостерн + N 10 кг (аміачна селітра) на 1 т соломи. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |