| Popis: |
Дослідження присвячене комплексному аналізу аграрного законодавства ЄС, його складної структури та еволюції, насамперед, через призму євроінтеграційних зусиль України. Стверджено, що Спільна аграрна політика (САП), є ключовим законодавчим документом, що сприяє сталому розвитку сільського господарства, охороні довкілля та розвитку сільських територій. Запропонована до уваги робота розглядає ключові складники аграрного права ЄС, його динамічний взаємозв’язок з суспільними потребами та політичним порядком денним усього європейського суспільства. На період до 2027 року САП, що перебуває на стадії реформування, спрямована на пріоритетність екологічної стійкості та регіональної адаптивності. Зазначено, що цей стратегічний зсув сприяє впровадженню індивідуальних підходів до реалізації аграрної політики, наголошуючи на узгодженості та ефективності в різноманітних європейських аграрних екосистемах. Центральним елементом цієї ініціативи є виділення значних коштів ЄС на екологічні та кліматичні цілі, що узгоджується із всеохоплюючою стратегією зеленого курсу. Аналіз законодавчих тенденцій продемонстрував диференційований підхід Союзу до формування уніфікованої аграрної політики. Констатовано, що екологічні та кліматичні ініціативи, органічне сільське господарство та заходи щодо захисту тварин підкреслюють відданість ЄС збереженню біорізноманіття, поліпшенню якості ґрунтів та мінімізації наслідків зміни клімату. Ініціативи з розвитку сільських територій сприяють інвестиціям в інфраструктуру та соціально-економічній стійкості сільських громад. Крім того, наголошено, що стратегічні заходи, спрямовані на підтримку ринку, боротьбу з недобросовісною торгівлею та забезпечення якості продукції, засвідчують прихильність Євросоюзу до підтримки ринкової стабільності, прозорості та підвищення довіри з боку споживачів до продуктів європейського виробництва. Звернено увагу, що досягнуті успіхи в ділянці регулювання якості сільськогосподарської продукції та органічного виробництва додатково посилюють надійність та безпеку європейської сільськогосподарської продукції. За результатами цього комплексного огляду визначено основні тенденції, що формують аграрну політику ЄС, зокрема, посилення уваги до екологічної стійкості, диверсифікації сільських територій, соціальної етики та безпеки харчових продуктів. Ці тенденції відображають інтегрований підхід ЄС до управління сільським господарством, що поєднує економічні імперативи з екологічними та соціальними міркуваннями. Це, своєю чергою, послугує цінним ресурсом для вітчизняної правової системи в частині прийняття обґрунтованих рішень та узгодження національної політики зі стандартами європейського законодавства. |
