UKRAINIAN-ENGLISH-GERMAN CULTURAL MATCHES AND MISMATCHES: GUIDELINES FOR TEACHING GERMAN CULTURE TO TERTIARY LINGUISTIC STUDENTS LEARNING GERMAN AS THE SECOND FOREIGN LANGUAGE AFTER ENGLISH AS THE FIRST ONE
Autor: | O.B. TARNOPOLSKY, M.R. KABANOVA, O.O. MIKHLIK |
---|---|
Jazyk: | English<br />Spanish; Castilian<br />Russian<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2020 |
Předmět: | |
Zdroj: | Vìsnik Unìversitetu ìmenì Alʹfreda Nobelâ: Serìâ Pedagogìka ì Psihologiâ, Vol 19, Iss 1, Pp 300-305 (2020) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 2522-4115 2522-9133 |
DOI: | 10.32342/2522-4115-2020-1-19-35 |
Popis: | Навчання будь-якої іноземної мови, особливо в мовних ЗВО, неможливе без навчання студентів комунікативної культури відповідної мовної спільноти. Це стосується як навчання першої іноземної мови у мовному ЗВО, так і навчання усіх інших іноземних мов (другої, третьої тощо), яких можуть і мають навчати на основі та беручи до уваги комунікативні культури мовно-соціо-культурних спільнот, у яких функціонує рідна мова студентів (L1) та іноземна мова, яку вони вивчали як першу (L2). Якщо навчають третьої іноземної мови, комунікативні культури L1, L2 та другої іноземної мови (L3) мають розглядатися як основа для порівнянь, навчання і т. д. У статті проаналізовано поняття комунікативної культури з точки зору методики навчання іноземних мов і продемонстровано, що ця культура складається із стандартів комунікативної поведінки, які поділяються на вербальні, невербальні та змішані стандарти і стандарти комунікативної поведінки «стилю життя». Наводяться приклади всіх чотирьох типів стандартів комунікативної поведінки, які було взято з типової комунікації в україно-, англо- та німецькомовній культурній спільноті. У статті також наведено докази того, що, коли німецька мова вивчається як друга іноземна (L3) у мовному ЗВО, німецької комунікативної культури потрібно навчати шляхом порівняння німецькомовних стандартів комунікативної поведінки (вербальних, невербальних, змішаних та «стилю життя») з відповідними україномовними та англомовними стандартами (L1 та L2). Знаходячи відповідності та невідповідності, порівнюючи, зіставляючи та протиставляючи стандарти комунікативної поведінки, які характерні для різних мовно-соціо-культурних спільнот, студенти не тільки краще усвідомлюють, розуміють та опановують комунікативну культуру, що відрізняє німецькомовну спільноту та носіїв німецької мови, – другої іноземної для них. Вони також навчаються краще розуміти комунікативну культуру спілкування своєю основною іноземною мовою (англійською – L2) і навіть комунікативну культуру спілкування рідною мовою (українською – L1), таким чином формуючи власне чітке уявлення про комунікативну культуру людського спілкування взагалі, що дуже важливо для студентів-філологів. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |