| Popis: |
Алкоголізм залишався однією з нагальних проблем УСРР в 1920-х роках. У статті автор аналізує діяльність більшовиків, спрямовану на вирішення цієї соціальної проблеми за допомогою ілюстративного матеріалу медичної періодики. З’ясовано, що після скасування «сухого закону» радянська влада активізувала агітаційно-пропагандистьку діяльність. До неї активно були залучені медики. Антиалкогольній тематиці присвячено низку текстів і зображень у науково-популярному медичному журналі «Шлях до здоров’я». Для протидії ширенню пияцтва вони показували вплив алкоголю на організм, викривали існуючі міфи щодо його позитивної дії на людину, підкреслювали роль зловживання алкоголем у поширенні туберкульозу і венеричних захворювань, демонстрували наслідки для дітей. Ілюстрували також різні види девіантної поведінки людей, що перебували під впливом алкогольного сп’яніння: від зображення долі дітей алкоголіків, зокрема дитячої проституції, до проституції в цілому, хуліганства та злочинності. Окрема увага була звернена на сімейні проблеми та фінансові негаразди, викликані пияцтвом. Автор встановив, що на сторінках журналу не тільки формувався негативний образ п’яниць, але й пропагувалися шляхи подолання цього «соціального захворювання». Зокрема, популяризувалася діяльність робітничих клубів, літніх клубів-садів, хат-читальнень, кіно, театрів, чайних; містилися заклики до здорового способу життя, зайняття фізкультурою. В той же час радянська влада використовувала антиалкогольну кампанію для досягнення інших політичних цілей, зокрема для критики діяльності царського уряду, та дореволюційного ладу як такого, а також для сформування негативного образу «непманів» та під час проведення антирелігійної агітації. |
