| Popis: |
Стаття присвячена розгляду компетенції АСЕАН у сфері прав людини. Права людини є універсальними цінностями, узгодженими країнами світу. Основними опорами міжнародної системи просування та захисту прав людини є регіональні механізми захисту прав людини. Найвидатнішою субрегіональною організацією Азійсько-Тихоокеанського регіону з точки зору останніх подій у сфері прав людини є АСЕАН. АСЕАН - міжнародна міжурядова субрегіональна організація країн, розташованих в Південно-Східній Азії. Хартія АСЕАН закріпила права людини як основоположний принцип АСЕАН і створила механізм заохочення та захисту прав людини та основних свобод громадян АСЕАН. До загальних принципів, обов'язкових для держав-членів віднесено повагу до основних свобод, заохочення та захист прав людини та заохочення соціальної справедливості. На забезпечення реалізації положень Хартії в аспекті захисту прав людини у було створено Міжурядову комісію АСЕАН з прав людини, яка згодом ухвалила Декларацію прав людини АСЕАН. Але попри доволі значний прогрес в аспекті правого забезпечення компетенції АСЕАН у сфері прав людини, практичні проблеми існують до сьогодні. Зокрема, одним з проблемних питань, що й понині існує в рамках Асоціації, є забезпечення прав людини в регіоні. Адже керуючись принципом невтручання у внутрішні справи держав, АСЕАН не звертає уваги на події, пов'язані з порушенням прав людини на територіях своїх держав-членів. До того ж, АСЕАН не має судових органів для розгляду справ про порушення прав людини країнами-членами, як це мають європейські країни. Сама є комісія АСЕАН не має повноважень виносити обов'язкові рішення, розглядати справи чи проводити слідчі візити. Відсутність таких функцій та відсутність обов'язкових вимог щодо незалежності та досвіду членів AICHR призводять до дискусій. При цьому, найбільше критики зазнає положення, що стосується сфери повноважень для прийняття рішень лише шляхом консенсусу. Адже кожна держава може відхилити будь-яку критику своїх прав людини шляхом вето. |
