АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ КОЛЕКЦІЇ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ ЗА ОЗНАКОЮ СТІЙКОСТІ ДО БОРОШНИСТОЇ РОСИ

Autor: Р. С. Вискуб, О. О. Вінюков
Jazyk: English<br />Ukrainian
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Зернові культури, Pp 5-13 (2022)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2523-4544
2706-5871
DOI: 10.31867/2523-4544/0225
Popis: Актуальність. Аналіз та систематизація колекційного матеріалу пшениці дозволить отримати нові джерела стійкості та створити ознакову колекцію для створення стійких сортів, придатних для вирощування в різних екологічних зонах України. Для запобігання втрати врожаю від патогенів потрібно вводити у виробничий процес нові сорти з широкою генетичною базою групової стійкості. Мета. Охарактеризувати колекцію пшениці м’якої озимої за стійкістю до борошнистої роси в умовах південного Лісостепу України. Матеріали і методи. Дослідження були проведені на Устимівській дослідній станції рослинництва ІР НААН України впродовж 2011–2019 рр. Для дослідження було взято 1406 зразків пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) з 33 країн світу, серед яких 53,1 % – з України, 10,1 % – з Туреччини, 8,6 % – з США, 6,9 % – з Росії, 17,0 % – з країн Європи. Методи дослідження: польовий, діалектичний, гіпотез, синтезу, індукції, статистичний, спостереження. Результати. Визначення польової стійкості колекційних зразків пшениці м’якої озимої до прояву основних листкових хвороб проводилось в наступні фази органогенезу: у фазі осіннього кущіння; у фазі весняного кущіння; у фазі виходу рослин в трубку; у фазі початку колосіння; у фазі молочно-воскової стиглості. У ранні етапи росту і розвитку рослин пшениці (сходи – колосіння) відмічалося незначне ураження рослин борошнистою росою. В осінню фазу кущіння із 234 зразків виявлено 5 зразків, на яких не спостерігалося ураження борошнистою росою: 831/10, 853/10 (UKR), Pesma (YUG), Gruia, Gloria (ROU). В період трубкування виявлено 12 зразків пшениці м’якої озимої, сприйнятливих до прояву цієї хвороби у цю фазу органогенезу. Для диференціації колекції пшениці за стійкістю до хвороби у період колосіння більш сприятливим виявилися 2012 та 2013 роки (посушливі умови), в яких відсоток сприйнятливих та слабо сприйнятливих зразків, що вивчалися, становив приблизно 14 %. У фазі молочновоскової стиглості, коли відбувається максимальне ураження даним патогеном рослин пшениці, розподіл зразків за рівнем стійкості значно залежав від умов конкретного року. Так, у 2011 р. (надмірно зволожені умови) відсоток сприйнятливих зразків пшениці до патогену становив 57,5 %; у 2012 та 2013 рр. більша група зразків відмічалася як слабо сприйнятлива. Встановлено суттєвий вплив суми опадів та рівня гідротермічного коефіцієнта (ГТК) на показник кількості сприйнятливих зразків пшениці до борошнистої роси в період колосіння (r = 0,83 та r = 0,91 відповідно). Відмічений середній рівень кореляційного зв’язку між показниками кількості високосприйнятливих зразків пшениці до даної хвороби та рівнем ГТК (r = 0,33). Метод віддаленої гібридизації з використанням чужорідних генів сприяє отриманню ліній більш стійких до конкретних збудників хвороб пшениці м’якої озимої. Висновки. Розподіл зразків рослин пшениці озимої за рівнем стійкості до борошнистої роси значно залежав від умов конкретного року. Створення спеціальної колекції зразків стійких до найпоширеніших хвороб пшениці м’якої озимої дозволяє систематизувати процеси підбору батьківських ліній за конкретними ознаками, що дозволить створити більш стійкі лінії.
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: