Про детермінанти статевих злочинів та їх врахування у кримінальному провадженні
Autor: | O.O. Volobuyeva |
---|---|
Jazyk: | English<br />Russian<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2024 |
Předmět: | |
Zdroj: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, Vol 2, Iss 80 (2024) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |
DOI: | 10.24144/2307-3322.2023.80.2.18 |
Popis: | Стаття присвячена проблемі визначення природи статевих злочинів та їх детермінантів, що повинно враховуватися при прийнятті рішень у кримінальному провадженні. Відзначається, що зміна в 2018 році в Україні кримінально-правового тлумачення зґвалтування та інших статевих злочинів відповідно парадигми країн Європейського Союзу зумовила необхідність перегляду низки раніше сформульованих теоретичних положень в галузі юридичних наук кримінально-правового циклу. В статті підкреслюється, що оновлення кримінального законодавства відбулося в результаті впливу процесів підвищення ступеню захищеності жінок від насильства, що мали місце в інших країнах. Зазначається, що ці процеси були проявом тенденції посилення захисту прав жінок від домашнього насильства, зокрема в інтимних стосунках. Новелою стало нормативне закріплення положення, що ключовою ознакою сексуального насильства є відсутність чітко вираженої добровільної згоди жінки на здійснення щодо неї дій сексуального характеру. Така згода повинна бути результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням під час кримінального провадження супутніх обставин. Під час розслідування статевих злочинів дослідженню підлягає низка факторів, значна частина яких є детермінантами вчинення сексуального насильства. Вони торкаються психофізіологічного і соціологічного аспектів вчинення статевих злочинів. Відзначається, що психофізіологічний аспект вчинення статевих злочинів полягає у тому що їх підґрунтям є сексуальність людини, яка є вродженою потребою і функцією людського організму на рівні інстинкту. Соціологічний аспект статевих злочинів полягає у виході за межі норми сучасної сексуальної поведінки, яка історично сформувалася у певному суспільстві. При вчинення статевого злочину, зокрема зґвалтування, це проявляється в ігноруванні відсутності чітко вираженої добровільної згоди потерпілої особи на вчинення щодо неї дій сексуального характеру (найчастіше нею є жінка). У зв’язку з дослідженням цієї проблематики підкреслюється значущість нового науково-практичного напрямку кримінального права і судової медицини, який отримав назву кримінальної сексології. Обґрунтовується необхідність врахування положень кримінальної сексології, в яких висвітлюється міждисциплінарний комплекс найбільш значущих проблемних питань, що підлягають вирішенню у кримінальних провадженнях щодо статевих злочинів. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |