Адвокатське самоврядування в Україні та його розвиток
Autor: | S. Ya. Fursa, E. I. Fursa |
---|---|
Jazyk: | English<br />Russian<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2024 |
Předmět: | |
Zdroj: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, Vol 3, Iss 81 (2024) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |
DOI: | 10.24144/2307-3322.2024.81.3.32 |
Popis: | Стаття присвячена аналізу історичного розвитку законодавства про адвокатуру, її організаційну структуру, зокрема, адвокатське самоврядування, вимоги, які пред’являються до адвоката у порівняльному аспекті ст. 2 Закону України «Про адвокатуру» [1] та ч. 2 ст. 6 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» [2]. Проаналізовано питання про роль адвокатури та окремого адвоката у суспільстві. Обґрунтовано, що адвокатське самоврядування має забезпечити адвокатів тією системою гарантій, яка дозволить їм кваліфіковано та законно працювати, належно і неупереджено виконувати свої функції. Тому внутрішня організаційна структура адвокатури має сприйматися в контексті виконуваних адвокатським самоврядуванням функцій і це справа самих адвокатів. Запропоновано створити спеціальний третейський суд адвокатів, з відповідними повноваженнями з розгляду звернень осіб та адвокатів на правопорушення, що мали місце в діяльності адвоката, його повноваження та способи їх реалізації. Третейський суд адвокатів доцільно ввести замість дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з передачею повноважень такому суду не тільки щодо застосування відповідних дисциплінарних санкцій до адвокатів, а й вирішення інших спірних питань та компенсації завданої шкоди, що потребуватиме внесення змін до Закону. Іншим способом запровадження третейського суду адвокатів запропоновано поряд з відповідними комісіями внести зміни до Статуту Національної асоціації адвокатів України [3] (далі – НААУ) також про повноваження суду застосовувати відповідні санкції до адвокатів та встановлювати інші обов’язки адвоката, а право вибору органу, до якої звернеться конкретна особа, залишити за скаржником. Проаналізовано структуру НААУ та висловлена думка про доцільність існування у ній певних комітетів. Обґрунтована думка про необхідність проведення відповідних реформ в адвокатурі з метою її самоочищення, однак цей процес краще започатковувати самим адвокатам. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |