Реконструкція традиційних новорічних обрядів у творчості студентського фольклорного колективу
Autor: | Раїса Цапун, Валентина Сінельнікова |
---|---|
Jazyk: | English<br />Russian<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2023 |
Předmět: | |
Zdroj: | Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, Vol 6, Iss 1 (2023) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 2616-7581 2617-4030 |
DOI: | 10.31866/2616-7581.6.1.2023.277884 |
Popis: | Мета дослідження – висвітлити український новорічно-карнавальний обряд «Маланка», який на сьогодні найкраще зберігся в Карпатському регіоні, насамперед на буковинській та галицькій частині Гуцульщини; схарактеризувати основні елементи обрядового дійства та здійснити його реконструкцію з використанням етнографічних джерел, зібраних студентами кафедри фольклору Рівненського державного інституту культури (нині РДГУ) на межі 1980-х – 1990-х років. Методологія дослідження. У процесі пошуку й аналізу відповідної літератури застосовано музично-теоретичний та джерелознавчий методи. В процесі збору фольклорно-етнографічного матеріалу щодо стану збереження традиції «маланкування» застосовано польові методи, зокрема інтерв’ювання, спостереження та ін. з подальшою первинною обробкою матеріалів в умовах польової фольклорної експедиції, розшифровкою (транскрибуванням), архівуванням матеріалів та безпосередньою репетиційно-сценічною виконавською реконструкцією. Для обґрунтування висновків використано порівняльно-аналітичний метод. Наукова новизна дослідження. У статті розкривається роль та значення новорічно-карнавального обряду «Маланка» та його вплив на формування духовної культури у студентському колективі. Висновки. В українській традиційній культурі такий новорічно-карнавальний обряд, як «Маланка», дає змогу усвідомити єднання людини та природи. Це свято, по своїй суті, відображає світогляд українців, підкреслює їхню самобутність та своєрідність серед інших слов’янських народів. У минулому воно виконувало роль цензури моральних норм, вчинків і поведінки членів селянської громади. На жаль, досліджуваний об’єкт вже перейшов до явищ розважальної постановочної карнавально-маскової культури і втратив свою глибинну семантику. Тому так важливо здійснювати реконструкцію цього зразка духовної культури давніх слов’ян, щоб не перервати зв’язок між культурою далеких пращурів і сьогоденням. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |