Культурологічний підхід у вивченні правового міфу

Autor: Юлія Валеріївна Тіщенко, Лариса Степанівна Бєлік
Jazyk: English<br />Russian<br />Ukrainian
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Проблеми Законності, Iss 151 (2020)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2414-990x
2224-9281
2414-990X
DOI: 10.21564/2414-990x.151.215653
Popis: Обґрунтувано значення культурологічного підходу для з’ясування соціокультурних особливостей правового міфу з точки зору категорій культурології. Міфи створювалися й передавалися із покоління в покоління упродовж усього його існування і розвитку. Це дає підставу стверджувати, що міф є фундаментальною формою розуміння і побудови дійсності. Простежено характерні міфологеми різних епох, які зазначені як стійкі міфопоетичні універсалії, що переходять із суспільства в суспільство, з одного часу в інший. Міфологеми народів та епох концентрують загальні, колективні уявлення людей про те, як «повинно бути», містять певні стереотипи, здатні впливати на ідеологію, мислення і поведінку людей певної соціальної культури. Зроблено висновок, що такі міфологеми впроваджуються і живуть в глибинах людської свідомості, а, точніше, підсвідомості. Доведено, що колективні уявлення, які характеризують специфіку народного духу, національного характеру, менталітету, повинні «переживатися» представниками конкретної епохи, щоб стати міфом. Проаналізовано загальні характеристики правового міфу, зокрема догматичність, соціальність, внетемпоральність, закономірність, ірраціональність, енергетичність, багатозначність, антиномічність, циклічність. Виокремлено специфічні ознаки правового міфу: правовий міф оперує юридичними поняттями або їх метафоричними аналогами та націлений на підвищення авторитету права шляхом його диференціації від інших соціальних систем, а також є потенційно формально-нормативно забезпеченим. Обґрунтовано, що культурологічний підхід до вивчення сутності правового міфу включає три аспекта: антропологічний, герменевтичний і семіотичний. Антропологічний підхід дозволяє виявити особистісний вимір правового міфу. Герменевтичність міфу породжує уявлення про нього як про певного носія культурної ідентичності. У семіотичному аспекті правовий міф розглядається як елемент знаково-символічної системи, до якої належить культура. Доведено, що осмислення феноменологічної природи правового міфу та його культурних архаїчних коренів дає можливість всебічного осягнення сутності цього феномену, виявлення його місця у сучасній правовій реальності та розуміння його впливу на процеси правотворчості і правореалізації.
Databáze: Directory of Open Access Journals