| Popis: |
Серед об’єктів цивільних прав, які можуть бути залучені до процесу переходу від однієї особи до іншої, вагому частку займають обмежено оборотоздатні об’єкти. Незважаючи на їх поширеність, українське законодавство досить поверхнево врегульовує правовідносини пов’язані із спадкуванням прав на них. Так, станом на сьогодні не існує єдиного порядку переходу прав на обмежено оборотоздатні об’єкти від спадкодавця до спадкоємців, як і не визначено хоча б узагальненої моделі такого процесу. Крім цього, особливості спадкування прав на окремі об’єкти цивільних прав узагалі залишаються поза межами правого бачення законодавця. Оскільки окремого нормативного акту, який б комплексно урегульовував правовідносини щодо обмежено оборотоздатних об’єктів, у т.ч. про спадкування прав на них, не прийнято, видається правильним при з’ясуванні порядку спадкування прав на конкретний об’єкт керуватися нормами права, які опосередковують спадкові правовідносини, тобто Цивільного кодексу України, а також тими нормативними приписами, які визначають особливості обороту цього об’єкта. Проте, навіть за таких умов, заповнити усі прогалини, пов’язані із досліджуваною тематикою, неможливо, що обумовлено недосконалістю законодавства. В окремих випадках взагалі не зрозуміло, яким чином необхідно діяти спадкоємцям. При цьому, у статті також зазначено, що спадкове правонаступництво є самостійним способом забезпечення обороту об’єктів цивільних прав, якому притаманні специфічні ознаки. Спадкування відбувається тільки у разі смерті фізичної особи, що обмежує коло спадкодавців та позначається на переліку обмежено оборотоздатних об’єктів, права на які можуть переходити до спадкоємців. При спадкуванні від спадкодавця до правонаступника переходять права на об’єкт цивільних прав, що є цілком виправданим. При цьому вони повинні реально існувати та бути належним чином підтвердженими. |
