Popis: |
Обґрунтовано, що равликівництво виступає перспективним видом тваринництва в Україні, оскільки забезпечує виробництво продукції з високою доданою вартістю, яка користується підвищеним попитом на світовому ринку продуктів індустрії геліцекультури. Встановлено, що в останні десятиліття на європейських ринках та ринках Китаю зростає попит на продукцію равликівництва через її вагоме значення для забезпечення здорового способу життя та правильного харчування. Виявлено, що розбудова індустрії равликівництва є привабливим видом підприємницької діяльності для сектору фермерських господарств, що має суттєвий вплив на зміцнення інституту фермерства та структурну перебудову сільської економіки. Встановлено, що базовою інституційною передумовою розширеного відтворення потенціалу равликівництва в Україні виступає формування сучасного інструментарію державного регулювання даної ланки тваринництва як логічно упорядкованої сукупності бюджетно-фіскальних, грошово-кредитних, дозвільно-регламентних і консультативних методів та інструментів регуляторного впливу на суб’єкти підприємницької діяльності, котрі спеціалізуються на вирощуванні равликів. Доведено, що формування вітчизняної системи державного регулювання ринку продукції равликівництва має передбачати поєднання національних лекал підтримки вирощування равликів та кращих іноземних практик регуляторного впливу на функціонування равликових ферм. Обґрунтовано, що на даний момент в Україні вже сформовано критично необхідний комплекс регламентів та стандартів контролю якості і безпечності равликів (вимоги до умов утримання равликів, їх годівлі, лікування, а також процедури надання дозволів на здійснення діяльності, пов’язаної з вирощуванням равликів) як невід’ємної складової державного регулювання розвитку равликівництва, що створює умови для продажу даного виду продукції тваринництва на світовому ринку. Доведено, що ключовою ланкою державного регулювання ринку продукції равликівництва виступає система фінансово-економічного стимулювання, яка охоплює набір фіскальних, кредитних та інституційно-майнових преференцій для суб’єктів підприємницької діяльності різних організаційно-правових форм та різних форм власності. Встановлено, що активізація діяльності фермерських господарств в частині розширеного відтворення ресурсно-виробничого потенціалу равликівництва залежить від диверсифікації методів та інструментів прямої та непрямої бюджетної підтримки, що дасть змогу забезпечити залучення додаткових інвестицій у технологічне переоснащення та реконструкцію основного капіталу і підвищити рівень прибутковості та відповідно інвестиційної привабливості вирощування равликів. |