Монументальне мистецтво як засіб конструювання історичної пам’яті в радянській Україні
Autor: | Інна Петрова, Ольга Хромова |
---|---|
Jazyk: | English<br />Russian<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2022 |
Předmět: | |
Zdroj: | Cхід, Vol 3, Iss 1 (2022) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 1728-9343 2411-3093 |
DOI: | 10.21847/1728-9343.2022.3(1).271713 |
Popis: | Стаття присвячена дослідженню конструювання історичної пам’яті в УРСР засобами монументального мистецтва. Підкреслено актуальність цієї проблеми в контексті гібридної війни Росії проти України, в якій наявність в суспільстві радянської моделі історичної пам’яті тривалий час є предметом маніпуляцій та слугує цілям виправдання агресії проти нашої держави. Оскільки наративи історичної пам’яті потребують зовнішнього проявлення в творах мистецтва та створенні відповідних місць пам’яті, останні часто стають вагомими складовими державної пропаганди щодо створення однієї концепції колективної пам’яті. Основним завданням дослідження було показати роль монументального мистецтва в контексті політики пам’яті в Україні за радянських часів та механізми його перетворення на засіб радянської пропаганди. В процесі дослідження застосовувалися методи контент-аналізу архівних документів та мистецтво¬знавчого аналізу пам’яток українського монументального мистецтва другої половини ХХ століття. В результаті доведено, що в радянській Україні монументальне мистецтво перетворилося на важливий елемент державної пропаганди, що мала на меті створення такого концепту колективної пам’яті, який був би вписаний в загальну конструкцію комуністичної ідеології та виправдовував існуючий суспільно-політичний лад. Більшість творів монументального мистецтва були спрямовані на побудову певного культу, передусім культу праці та культу досягнень радянської влади, культу «першості» радянських людей в окремих сферах. Навколо величі минулих перемог, які виступали фундаментом образу історичної пам’яті, легше було об’єднати велику кількість людей та формувати нову радянську ідентичність. Спрямування творчої енергії українських митців на службу радянській ідеології стало можливим завдяки встановленню тоталітарного контролю над українськими митцями з боку державний інституцій, що часто повністю руйнувало первинну авторську концепцію творів, проте перетворювало їх на дієвий засіб формування викривленого конструкту колективного уявлення про минуле. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |