ФОТОСИНТЕТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ ТА ВАПНУВАННЯ НА ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОМУ ҐРУНТІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
Autor: | Ювчик Надія Олександрівна |
---|---|
Jazyk: | English<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2023 |
Předmět: | |
Zdroj: | Зернові культури, Pp 184-189 (2023) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 2523-4544 2706-5871 |
DOI: | 10.31867/2523-4544/0275 |
Popis: | Актуальність. Важливою умовою формування високих врожаїв сільськогосподарських культур є збільшення продуктивності їх фотосинтезу, тобто кількості синтезованої органічної речовини на одиницю площі листкової поверхні за добу. Накопичення органічної речовини залежить від величини листкової поверхні, яка визначається біометричними параметрами рослин і значною мірою залежить від режиму їх живлення, а також від тривалості активної діяльності листків. Мета. Полягала у виявленні впливу оптимізації мінерального живлення та хімічної меліорації на формування площі листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу, чистої продуктивності фотосинтезу в основні фази розвитку пшениці озимої за вирощування на дерново-підзолистому ґрунті в умовах Західного Полісся. Методи. Польовий дослід, розрахунковий і статистичний методи. Результати. Встановлено, що на дерново-підзолистому ґрунті мінеральні добрива та хімічні меліоранти позитивно впливали на фотосинтетичну діяльність рослин пшениці озимої. Так, за внесення доломітового борошна в дозі 1,0 Нг та різних варіантів удобрення площа листкової поверхні рослин порівняно з контролем (без добрив) зросла з 1,5 тис.м2 /га до 4,12–6,99 тис. м2 /га у фазу кущіння, з 4,07 тис. м2 /га до 14,16–21,34 тис. м2 /га – у фазу виходу в трубку та з 2,59 тис. м2 /га до 5,33–9,49 тис. м 2 /га – у фазу колосіння, відповідно. Відзначено, що за роки досліджень внесення мінеральних добрив на фоні вапнування підвищувало величину показника фотосинтетичного потенціалу, порівняно із неудобреним, в 2,6–3,5 рази, а чиста продуктивність фотосинтезу зростала на 15,4–21,3 % порівняно з контролем. Висновки. Найбільші площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу у фази кущіння, виходу в трубку та колосіння сформувалися за внесення N150Р50К125 + S40 + мікродобриво (двічі). Максимальні показники фотосинтетичної діяльності рослин пшениці озимої відзначені у фазі виходу в трубку. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |