Психологічні особливості конструювання образів ЛГБТ-людей у сприйнятті їхніх батьків та вчителів

Autor: Victoria Mialenko
Jazyk: English<br />Ukrainian
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Наукові студії із соціальної та політичної психології, Iss 46(49) (2020)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2309-8287
2706-9672
74044974
DOI: 10.33120/ssj.vi46(49).168
Popis: Зазвичай більшість людей оцінюють себе як толерантних. Розбіжність між декларуванням цього і реальними кейсами життя стала об’єктом нашого дослідження. Якісне дослідження з використанням глибинних інтерв’ю дало змогу проаналізувати та диференціювати образи гея, лесбійки і трансгендерної людини в сприйнятті батьків ЛГБТ-дітей та освітніх працівників. Батьки, на противагу вчителям, схильні ідеалізувати власних дітей, приписуючи їм надзвичайний розум, творчі здібності, досконалість та красу порівняно з їхніми гетеросексуальними однолітками. На нашу думку, це свідчить про незавершеність процесу прийняття власної дитини та її сексуальної орієнтації. Почасти батьки відтворювали звичні стереотипи щодо ЛГБТ-людей, наділяючи їх тими самими рисами, які зазвичай приписуються їм в масовій свідомості, проте почасти і відкидали ці стереотипи, визнаючи, що геї та лесбійки бувають дуже різними. Найменш стереотипізованим виявився образ трансгендерної людини. Можливо, це пов’язано з тим, що в масовій свідомості цей образ має доволі обмежені, фрагментарні та грубі зразки. Описи сімей, у яких є ЛГБТ-людина, доволі типові та узагальнені. Наявність будь-якої проблеми ніколи не прив’язується до сім’ї; можна припустити, що за такими інтерпретаціями приховується почуття провини батьків за те, що їхні діти виявилися «інакшими». Освітні працівники, характеризуючи образи ЛГБТ-людей, відтворюють поширені в масовій свідомості міфи і стереотипи щодо ЛГБТ-спільноти. Так, геї в їхніх описах переважно жіночні, лесбійки – маскулінні, трансгендери – театральні і буфонадні. Серед феноменів сприйняття ЛГБТ-людей учителями слід відмітити «невидимість» для них цих осіб і неусвідомлювану щодо них нетолерантність. «Невидимість» проявляється в тому, що, на думку частини освітян, у їхніх школах та містах ЛГБТ-осіб немає, а «неусвідомлювана» нетолерантність – в обов’язковому декларуванні особою своєї толерантності з необов’язковим дотриманням такої заяви. Основний напрям подальших досліджень передбачає розроблення соціально-психологічної тренінгової технології підвищення толерантності щодо ЛГБТ-осіб.
Databáze: Directory of Open Access Journals