| Popis: |
У статті розглядається діяльність акціонерного товариства «Укрутильзбір», яке упродовж 1923–1930 рр. було одним з найбільших заготівельників відходів в Українській СРР і певний час успішно конкурувало з такими державними компаніями, як: Держторг, Русавсторг, Рудметалторг, Укрпапіртрест тощо. Ця тема є недослідженою у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Стаття ґрунтується на аналізі архівних матеріалів, які вперше введено в науковий обіг. Виявлено, що появу цього недержавного актора зумовила зростаюча потреба промислових підприємств, які у 1920-х рр. відчували ресурсний голод, у сировині, та велика ємність українського ринку відходів. З’ясовано, що благодійні мотиви, які лежали в основі створення організації, досить швидко відійшли на другий план і збирання відходів набуло суто комерційний характер, що однак не зменшує значення її діяльності для розвитку політики з утилізації відходів у 1920-х рр. Розглянуто головні напрями роботи компанії (збирання і продаж паперового браку, лому чорних і кольорових металів, ганчір’я, кісток, гуми, бою скла), її здобутки і проблеми. Зроблено висновок, що «Укрутильзбору» вдалося побудувати потужну заготівельну мережу, залучивши до співпраці широке коло як державнихтак і недержавних акторів, товариств споживчої кооперації, приватних збиральників відходів, а також відповідну інфраструктуру. Він не лише обійняв помітну долю ринку збирання відходів, впливаючи на його формування, а й сприяв розробці стандартів їх утилізації та вторинного використання (збирання, сортування, зберігання і транспортування), підготовці кадрового складу. Водночас в умовах формування соціалістичної економічної системи товариство опинилось у ситуації нерівноцінної конкуренції з державними акторами, які мали різні преференції і доступ до фінансових ресурсів, що привело до його витіснення з ринку і закриття. |
