| Popis: |
У публікації досліджуються положення про адміністративно-господарські санкції Французького комерційного кодексу та інших актів французького законодавства. Зроблено висновок, що французький досвід регулювання комерційних відносин ґрунтується на комплексних рішеннях, що передбачають поєднання приватно-правового та публічно-правового регулювання. Обґрунтовано, що протягом останнього сторіччя комерційне законодавство Франції насичувалося публічно-правовими положеннями. Новий Комерційний кодекс Франції 2000 року увібрав у себе значну кількість положень, які є публічно-правовими, в тому числі включає адміністративні та кримінальні санкції. Наявність у Французькому комерційному кодексі та інших актах французького законодавства положень, що за природою адміністративного впливу на суб'єктів господарювання можуть бути визнані саме адміністративно-господарськими санкціями, встановлюється у багатьох сферах відносин. До цих санкцій відносяться типові штрафи, що накладаються на суб'єктів господарювання за антимонопольні порушення, порушення звітності та інших правил ведення комерційної діяльності, а також інші численні санкції організаційного характеру. Обґрунтовано, що визначена у ФКК дисциплінарна відповідальність окремих професій у комерції може бути кваліфікована різновидом адміністративно-господарських санкцій в українському правовому розумінні. З урахуванням досвіду французького комерційного права зроблено висновок, що ідеї скорочення дискреції державних органів при застосуванні санкцій до бізнесу для усунення ризиків корупції та зловживань, не знаходять підтвердження у сучасному європейському законодавстві. Очевидно, що це випливає з цілком розумного припущення, що боротьба із корупцією повинна впливати на конкретного правопорушника, а не руйнувати ефективність державного реагування на правопорушення, в тому числі у сфері бізнесу. Визначено кілька тенденцій в законодавчому регулювання адміністративно-господарських санкцій, серед яких спроби вирішити проблеми співвідношення адміністративно-господарських санкцій та кримінальних покарань на юридичних осіб, що мають колізійну природу, розширення підходів суддів до оцінки адміністративних санкцій, що накладаються на комерсантів, з погляду додержання процесуальних положень та додержання прав людини. Зроблено висновок, що запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб в національне право не може відбуватися без аналізу тих проблем, які породило відповідні інститути в зарубіжних країнах, зокрема у Франції. |
