| Popis: |
Стаття продовжує та розвиває досвід актуального прочитання нарису «Из талмудической мифологии» (1870) – однієї із малодосліджених праць видатного київського гебраїста та біблієзнавця останньої третини ХІХ – початку ХХ століття, професора Київської духовної академії Якима Олесницького. Через релігієзнавчу реінтерпретацію виявлених Олесницьким структурних елементів талмудичної міфології окреслено особливості еволюції агадичної картини світу. Цей феномен є структурно неоднорідним і тому вирізняється «людиновимірністю», яка постає лейтмотивом вселенської природної гармонії, суспільного порядку, моральної рівноваги добра й зла. І вчинки Бога, і стихії природи, і норми та вимоги соціуму, сповнені психоемоційним напруженням, уміщені у ситуації морального вибору та вчинку, постають антропологічними проєкціями, образом людських здатностей. Тож із релігієзнавчих позицій досліджено антропологічні аспекти трансформацій агадичної свідомості. Виокремлено трансформацію психологічних та антропологічних мотивів в агадичних ангело- і демонології та уявленнях про людську душу; виявлено виміри сакральної символізації єдності людини з природою, людством і Всесвітом в агадичному вченні про метемпсихоз; продемонстровано антропологічні та соціально-політичні проєкції агадичної сакральної географії та ритуалізованих практик контакту з потойбіччям як з «Іншою реальністю»; простежено закарбовані в агаді сакральні виміри етно-, культуро- та релігієгенезу. |
