Посттравматичне в оповіданні Тетяни Лаврової «Моя Зоря, мій Полин…»

Autor: Марина Штолько
Jazyk: German<br />English<br />Polish<br />Ukrainian
Rok vydání: 2024
Předmět:
Zdroj: Синопсис: текст, контекст, медіа, Vol 30, Iss 2 (2024)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2311-259x
2311-259X
DOI: 10.28925/2311-259x.2024.2.2
Popis: Актуальність дослідження зумовлена потребою в літературній інтерпретації проявів посттравматизму. Мета цієї статті — охарактеризувати прояви посттравматичного в оповіданні «Моя Зоря, мій Полин…» Тетяни Лаврової (2002). Для досягнення цієї мети були залучені контекстуальний і психологічний аналіз, компаративний, структуралістський методи аналізу. Наукова новизна статті полягає у введенні в науковий обіг частини доробку маловідомої письменниці Т. Лаврової (у заміжжі — Міцінська), яка публікувалася на сторінках журналу «Вітчизна». У результаті дослідження було проаналізовано прояви посттравматичного розладу героїні оповідання на ментальному, емоційному, фізичному, поведінковому рівнях. Виявлено такі емоційні реакції на травму: зневіру, тривогу, дезорієнтованість, заперечення, емоційні перепади, нав’язливі думки про травму, відсутність контролю, тенденцію до самоізоляції, почуття відчуженості, зниження інтересу до повсякденних справ або депресію. Результати дослідження засвідчують, що проявом посттравматичного розладу героїні є вербалізація емоцій, реалізована через незавершеність речень. Зауважується, що відображення психіки людини, ураженої травмою, Т. Лаврова реалізує, вдаючись до прийомів безпосереднього психологізму («потоку свідомості», «внутрішнього мовлення»). Письменниця використовує форми Я-оповіді з численними авторефлексивними пасажами. Травматичне роздвоєння героїні оповідання «Моя Зоря, мій Полин…» Т. Лаврової розкривається лінгвістично. Письменниця на перший план ставить індивідуальне (у цьому випадку — трагедію безіменної жінки). У той же час безіменність персонажа свідчить про спрямування на типовість трагічної ситуації. З’ясовується, що авторка подає не образ самих подій, а образ того, як вони відбиваються у свідомості героїні. Аналіз фрагментів оповідання дає змогу зрозуміти пошук відповідей на питання буття, основними категоріями яких у цьому творі є гріх і спокута. Особливий акцент робиться на розкритті донорської зони онтологічної метафори з елементом «рідина».
Databáze: Directory of Open Access Journals