| Popis: |
Стаття присвячена дослідженню законодавчого закріплення підстав обмеження права на таємницю кореспонденції в умовах надзвичайного та воєнного стану в Україні та практики його застосування. Встановлено, що право на таємницю кореспонденції не є абсолютним та може бути обмеженим у визначених законодавством випадках, зокрема в умовах дії особливих правових режимів – надзвичайного або воєнного стану. Однак, визначено, що положеннями Конституції України лише передбачається можливість обмеження права на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції в умовах дії особливих правових режимів і відповідно ця конституційна норма має узагальнений характер. А тому для детального вивчення цього питання автором розглянуто й проаналізовано чинне національне законодавство про особливі правові режими та обмеження прав і свобод людини під час їх дії. В статті досліджено укази Президента України про введення в Україні у зв’язку зі збройною агресією російської федерації надзвичайного та воєнного станів на предмет встановлення обмеження права на таємницю кореспонденції. На основі аналізу вищезазначеного законодавства автором узагальнено та сформульовано перелік підстав, за яких дозволено тимчасове обмеження права на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції в умовах надзвичайного та воєнного стану. Крім того, виокремлено низку проблемних аспектів у законодавстві про особливі правові режими, наявність яких негативно впливає на практику його застосування у сфері забезпечення права на таємницю кореспонденції в умовах воєнного та надзвичайного стану. Тому автором надано обґрунтовані рекомендації щодо удосконалення таких правових норм, реалізація яких захистить конституційне право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції в умовах дії особливих правових режимів від незаконних та надмірних обмежень. |
