Селянська реформа 1861 р. та її реалізація на Поділлі: сучасні наукові рефлексії

Autor: Олена Стадник, Наталія Кузьмінець
Jazyk: English<br />Polish<br />Ukrainian
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Український селянин, Iss 29 (2023)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2413-8142
2788-5364
DOI: 10.31651/2413-8142-2023-29-Stadnik-Kuzminets
Popis: Метою дослідження є аналіз економічного розвитку Подільської губернії у другій половині ХІХ ст. в контексті проведення царським урядом селянської реформи 1861 р., перегляд усталеної концепції про наявність революційної ситуації як причини відміни кріпосного права, характеристика соціально-економічних та суспільнополітичних процесів, пов’язаних з проведенням реформи на Поділлі, показ трансформації соціальних станів після скасування кріпосного права, визначення впливу селянської реформи на подальший розвиток дворянських і селянських господарств краю та економічного розвитку держави в цілому. Висновки. Селянська реформа 1861 р. була і залишається однією з ключових проблем української історії ХІХ ст. Вона стала переламним моментом, який поділив суспільство на «до» і «після» реформи, подією, яка знаменувала перехід від феодального способу виробництва до капіталістичного. Причинами реформування став ряд економічних, соціальних і політичних факторів, а не «революційна ситуація», яка була домінантою у працях істориків радянського часу. Реформа здійснювалася в інтересах держави та існуючої системи управління і стала насамперед складником широкомасштабних заходів уряду з економічного розвитку країни. Реформа 1861 р. призвела до динамічних трансформацій у соціально-економічному житті Подільської губернії, подолання пережитків феодального ладу, інтенсивного розвитку капіталістичних відносин в аграрній сфері, підвищення врожайності сільськогосподарських культур унаслідок застосування машин і вільнонайманої праці, покращення структури посівів, домінування товарногрошових відносин у господарствах поміщиків і заможних селян, диференціації селянства, зміни у взаємовідносинах з поміщиками. Специфіка проведення реформи на Поділлі визначалася наявністю чисельного прошарку польських дворянземлевласників, великої щільності населення, малоземелля селян при збереженні великого поміщицького землеволодіння. Тому соціально-станові відмінності між групами населення в Подільській губернії набули виразного етноконфесійного забарвлення: землевласники-дворяни майже завжди були поляками-католиками, купці, фінансисти та ремісники (міщани) за незначним винятком належали до євреїв-іудеїв, селяни, у більшості залежні, - православні українці. Наявний розподіл віддзеркалював різницю їх майнової та економічної нерівності, соціального статусу і політичних прав. Упровадження реформи призвело до включення у товарно-грошові відносини всієї аграрної сфери. Наслідком капіталізації стала швидка диференціація у селянському середовищі на заможних власників, або куркулів, середняків та бідняків. Перші поступово ставали основними постачальниками сільськогосподарської продукції на ринок, витісняли землевласників, більшість із яких не змогла пристосуватися до нових економічних умов і збанкрутувала. Розорення дворянства, що супроводжувалося намаганням уникнути остаточного банкрутства шляхом підвищення вимог до селян, призводило до конфліктів між поміщиками і селянами. Водночас диференціація у власному селянському середовищі спричиняла виникнення конфлікту між заможною частиною селянства та бідняками. Селянські родини, знищені куркульською кабалою, залишали батьківщину, формуючи потужний переселенський рух у інші регіони імперії та інші країни. Однак висновки про обезземелення селянства і непомірно високі викупні платежі за землю, які подавалися як важливі вкрай негативні наслідки реформи, виявилися черговим міфом радянської історіографії. У Подільській губернії у результаті реформи і при збереженні інвентарних правил 1848 р. селянські наділи навпаки збільшилися майже вдвічі, а можливість вести господарство самостійно докорінно змінила світогляд селянства і вплинула не тільки на його економічну спроможність, а й на соціально-психологічну динаміку.
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: