| Popis: |
Статтю присвячено актуальним питанням, пов’язаним з проблемами оцінки економічної поведінки майбутніх менеджерів, які детерміновані психологіч-ними характеристиками особистості та визначають якість економічних рі-шень, що ухвалюються протягом життя. Економічна поведінка сприймається як система взаємозалежних процесів і вчинків, що відбиває ставлення людини до умов, змісту, результатам соціально-економічної діяльності, що виявля-ється у поведінці, спрямованої на задоволення власних потреб. Наголошено, що всупереч класичним економічним теоріям, економічна поведінка економі-чних суб’єктів не завжди є раціональною, адже вона детермінована суб’єктивними психологічними характеристиками особистості, такими як особистісна раціональність та схильність до ризику. Як методичний інстру-ментарій діагностики раціональності економічної поведінки майбутніх мене-джерів обрано психодіагностичну методику «Споживча поведінка студентів» О. Савченко та С. Хтей та методику «Особистісні чинники прийняття рі-шень» (ЛФР-25) Т. Корнилової. Аспектами економічної поведінки майбутніх менеджерів є: раціональність розподілу коштів, орієнтація на думку інших; гнучкість у придбанні товарів; купівля як отримання бажаного. Результати проведеного кореляційного аналізу дали змогу виявити взаємозв’язки між окремими аспектами економічної поведінки, факторами, що впливають її ра-ціональність. Найбільш цікавими з них є значущі прямі кореляційні зв’язки між рівнем прояву фактору «суб’єктивна раціональність» і раціональністю розподілу коштів, рівнем прояву суб’єктивної раціональності і гнучкістю у придбанні товарів, ступенем рівнем готовності до ризику і аспектом еконо-мічної поведінки «купівля як отримання бажаного». За результатами дослі-дження встановлено, що більшість майбутніх менеджерів має високий рівень (76,9%) прояву суб’єктивної раціональності як основної характеристики процесу прийняття обґрунтованих економічних рішень та середній рівень го-товності до ризику (60,0%), що детермінує їх економічну поведінку: 64,8% осіб мають середній рівень раціональності розподілу коштів, 72,3% – висо-кий рівень орієнтації на думку інших; 20,0 % – високий рівень гнучкості у виборі товарів (раціональні ознаки); 23,07 – високим рівнем сформованості фактору «купівля як отримання бажаного» (66,15%) (нераціональна ознака економічної поведінки). |
