| Popis: |
Стаття присвячена вивченню характерних особливостей виробництва біогазу в країнах Європи. Досліджено основні напрями розвитку стимулювання виробництва та переробки біогазу в провідних державах європейського континенту. Встановлено, що європейська економічна система переважно лінійна за своєю структурою, що призводить до впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей, неефективного використання природних ресурсів і надмірної залежності від ресурсів з-за меж Європи. Підкреслено, що відокремлення виробництва відходів від економічного зростання має вирішальне значення для переходу до нового типу економічної системи. Визначено, що формування ефективних методів поводження сільськогосподарськими відходами та перетворення їх на енергію біомаси, доступну для людей, може не тільки пом’якшити поточну глобальну енергетичну кризу, але й покращити середовище сільськогосподарського виробництва, ефективно захистити екологію навколишнє середовище та водночас робить значний внесок у скорочення викидів вуглецю. Встановлено, що основними видами стимулювання розвитку виробництва біогазу в Європі є: капітальні субсидії, гранти або знижки, які передбачають одноразові платежі урядів на покриття відсотків від капітальних витрат на інвестиції; інвестиційні або виробничі податкові кредити; зниження податків, котре застосовується до купівлі (або виробництва) технологій використання відновлювальних джерел енергії; державні інвестиції, позики або гранти на розвиток інфраструктури і реалізацію проектів в області біоенергетики. Застосування вищезазначених інструментів пов’язано з використанням значних обсягів бюджетних коштів. Визначено, що розвиток виробництва біогазу в Україні має орієнтуватися на найбільш ефективні практики країн Європи та враховувати реалій військового часу та включати в себе: розвиток державно-приватного партнерства в сфері виробництва біогазу через систему компенсації вартості обладнання для біогазових установок що вироблено в Україні в обсязі 60% вартості; встановлення квот на використання біометану в обсязі 10% від споживання промисловими підприємствами; встановлення компенсації 40% вартості будівництва когенераційних установок, що працюватимуть на біогазі; компенсація вартості купівлі малих біогазових установок для особистих селянських господарств за рахунок коштів, що спрямовувалися на субсидування; звільнення від податкового навантаження підприємств, що вироблятимуть біогазу з відходів основного виробництва (спиртові заводи, аграрні підприємства, цукрові заводи). |
