| Popis: |
У статті розглянуто повідомлення джерел про масштабну пожежу у Києві 1017 р. Паралельні свідчення містять німецька латиномовна хроніка Титмара Мерзебурзького і «Повість временних літ», що використовувала ранні київські аннали. Основну увагу приділено текстологічному розбору двох варіантів запису про пожежу в списках руської хроніки. Один із них сповіщає про пожежу однієї церкви, а інший – багатьох. Різниця між варіантами полягає лише у двох літерах – закінченні форми множини дієслова. Ця дилема корелює з двозначністю слів Титмара, які могли позначати пожежу як однієї споруди, так і декількох. У статті було здійснено комплексний текстологічний і філологічний аналіз різночитань руського літопису. При цьому автори не вдавалися до гіпотетичних реконструкцій тексту, а виходили з тих читань, які засвідчено збереженими рукописами. В процесі аналізу вдалося розкрити переваги й недоліки двох текстологічних сценаріїв, що передбачали оригінальність того чи того варіанта запису про пожежу 1017 р. На підставі наявних списків літопису виявилося неможливим однозначно вибрати один із варіантів. Тож постала потреба змоделювати два історичні сценарії події. Проте, як було з’ясовано, незалежно від текстологічного рішення, обидва конкурентні читання можна інтерпретувати в тому самому сенсі. І у Титмара, і у «Повісті временних літ» ідеться про пожежу Десятинної церкви. |
