Popis: |
Визначається стан наукового дослідження організації інституту та особливостей дипломатичної служби в національній правовій доктрині. Дослідженням установлено, що характерною ознакою публічно-правового спору щодо доступу громадян України до дипломатичної служби є особливі учасники публічно-владних відносин, оскільки, принаймні, одна із сторін спору має бути суб’єктом владних повноважень, тобто інституцією / посадовою особою, що приймає публічно-владні рішення або вчиняє відповідні дії, що спрямовані на реалізацію компетенцій у сфері дипломатичної служби. Такими суб’єктамиє Президент України, Міністерство закордонних справ України, закордонні дипломатичні установи, їх посадові особи тощо. Стороною публічно-правового спору права чи інтереси якої порушується постає фізична особа, яка не є публічним службовцем у випадку вступу на дипломатичну службу, а також безпосередньо публічний службовець. В основі публічно-правового спору щодо доступу до дипломатичної служби є публічний інтерес, який полягає в належномузабезпеченні органів дипломатичної служби, Міністерства закордонних справ України, закордонних дипломатичних установ (генеральних консульств, консульств, посольств) кваліфікованими та професійними кадрами для представлення інтересів України закордоном та здійснення консульського захисту громадян України та юридичних осіб, зареєстрованих в Україні закордоном. Також, опрацювавши дані з Єдиного державного реєстру судових рішень було встановлено, що поширеними є спори у напрямках, які стосуються: 1) питання присвоєння дипломатичнихрангів; 2) питання оскарження порядку проведення ротацій дипломатичних службовців, визнання протиправним, коригування планів ротацій і т. д.; 3) питання процедурного порушення оформлення довготривалих відрядження посадових осіб дипломатичної служби; 4) питання соціального захисту, соціальних гарантій посадових осіб дипломатичної служби; 5) питання притягнення до дисциплінарної відповідальності дипломатичних службовців; 6) визнання незаконним звільнення з посад, поновлення на посадах дипломатичної служби, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. |