МАРКЕРИ ПРОГНОЗУВАННЯ МАНІФЕСТАЦІЇ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТУ У ПОСТКОВІДНИХ ПАЦІЄНТІВ
Autor: | Б. Горбан, Л. Зуб |
---|---|
Jazyk: | English<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2024 |
Předmět: | |
Zdroj: | Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина, Vol 14, Iss 2(52) (2024) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 2413-4260 2226-1230 |
DOI: | 10.24061/2413-4260.XIV.2.52.2024.17 |
Popis: | В останній час у науковій медичній літературі з’являються повідомлення про виникнення патології нирок після COVID-19 середньої важкості, які виявляють через 1 рік після даної вірусної інфекції. Дуже часто такі зміни виявляють вперше. Зараз відомо, що після важкого перебігу COVID-19 у нирках знаходять ураження інтерстицію, із плином часу також доєднуються ще й гломерулярні зміни. Сьогодні немає однозначної відповіді, які зміни переважають у пацієнтів після COVID-19 середньої важкості. Велику зацікавленість викликає вірогідність маніфестації гломерулонефриту через 1 рік після COVID-19 середньої важкості. Метою дослідження було виявити можливий взаємозв’язок між COVID-19 середньої важкості та маніфестацією гломерулонефриту. Матеріали і методи. Ми дослідили 25 пацієнтів з хронічним гломерулонефритом I-II стадії (GN), які хворіли на COVID-19 середньої тяжкості 1 рік тому, 27 пацієнтів, які хворіли COVID середньої тяжкості 1 рік тому без виникнення гломерулонефриту та 20 здорових осіб без анамнезу COVID-19. Було застосовано кластерні та класифікаційні методи Data Mining, імуноферментний метод для дослідження вмісту ІЛ-1 β, ІЛ-6, ІЛ-10 крові та сечі. Ми вивчили можливі взаємозв’язки між COVID-19 середньої тяжкості та маніфестацією гломерулонефриту. Для цього було застосовано три різних методи кластеризації, які мають базу абсолютно різних математичних теорій: класичний метод k-середніх, карти Кохонена (нейронні мережі), нечіткі k-середні (нечітка логіка). Дослідження виконані у рамках НДР кафедри внутрішньої медицини Буковинського державного медичного університету «Клінічно- патогенетичне обгрунтування диференційованого лікування хворих з поєднаною патологією внутрішніх органів» (0122U002209 02.2022-12.2026). Результати. Виявлено значне підвищення вмісту ІЛ-1β (р 4,294). Такий аналіз дає підстави вважати, що COVID-19 середньої тяжкості може мати ознаки фактору, що спричиняє маніфестацію гломерулонефриту. Висновок. У клінічній практиці може бути використаний метод кластерного та класифікаційного аналізу, який визначає основні чинники для діагностики та прогнозування (ІЛ-1β сечі, ІЛ-6 сечі, ІЛ-6 крові). Цей метод діагностики, який відрізняється від звичайних регресійних методів, базується на застосуванні кластерних та класифікаційних методів Data Mining, надає змогу встановлювати взаємозв’язок між діагнозом COVID-19 середньої тяжкості та гломерулонефритом, що маніфестує через 1 рік. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |