Атомізація суспільства, нові форми дискримінації та довіра в умовах пандемії
Autor: | Olha Kochubeynyk |
---|---|
Jazyk: | English<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2021 |
Předmět: | |
Zdroj: | Наукові студії із соціальної та політичної психології, Iss 47(50) (2021) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 2309-8287 2706-9672 |
DOI: | 10.33120/ssj.vi47(50).212 |
Popis: | Статтю присвячено аналізу особливостей процесу виробництва нових форм дискримінації в період пандемії та його наслідків для порядку соціальності. Показано, що пандемія знаходить вияв у докорінній трансформації повсякденності та в неможливості застосувати усталені й напрацьовані раніше надійні практики для розв’язання соціальних проблем. Це спричинює перерозподіл наявних ресурсів будь-якого порядку, що провокує виникнення нових форм дискримінації та соціальної нерівності. У просторі соціальної взаємодії внаслідок цього спостерігається конкуренція спільнот за ресурси, що означає прийняття рішення про «порядок надання допомоги» спільнотам (особам), тобто фактично йдеться про процес виробництва нерівності та нових форм дискримінації. Зазначається, що пандемія призвела до істотних «мутацій» у системі соціальних ієрархій, механізмом яких стало «накладання» тих чи тих форм дискримінації одна на одну (оскільки вони не діють ізольовано), що й спричинило формування динамічної сили як «нового гравця» в системі поляризацій українського соціуму. Робиться висновок, що пандемія істотною мірою «зміксувала» суспільство, змінивши для багатьох осіб не лише рівень доходів, а й споживчу поведінку, мотивацію, соціальні цінності тощо. Зауважується, що попередньо усталені групи починають розпадатися, віддаляються одна від одної, втрачають функціональні взаємозв’язки, проте виникнення нових спільнот не є процесом настільки ж швидким. Міксування виявляється в реконструюванні відмінностей (збільшенні неоднорідності, поляризації) за політичними, ідеологічними, світоглядними, ціннісними, регіональними, мовними, культурними, етнічними ознаками, і це гальмує використання людського та соціального капіталу, знижує рівень соціальної згуртованості та суспільної довіри, посилює соціальну напруженість і нестабільність. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |