Popis: |
Стаття присвячена дослідженню такого унікального явища в корпоративних відносинах як довіра. Аргументується, що першочерговим завданням в бізнес-відносинах виступає намір сторін через договір зробити відносини довірчими,консолідувати зусилля, солідарно моделювативідносини з іншими акціонерами (учасниками)корпорації, які не є сторонами такого договору, і з самим товариством, що відповідає сутності корпоративного підприємництва. В роботі розглядаються підходи до визначення фідуціарності в практиці судів в країнах загального права. Сфокусовано увагу на тому, що країнах англосаксонської правової сім’ї загального права і законодавець, і суд як орган правозастосування системно та послідовно дотримуютьсяпозиції ненадання визначення або навіть виокремлення кваліфікуючих ознак, опису фідуціарних відносин. Обґрунтовується, що нещодавня спроба вітчизняного законодавця в законодавстві щодо вдосконалення корпоративного управління нормативно закріпити поняття фідуціарного обов’язку через оціночні категорії (належне,добросовісне та ефективне управління) не сприяє правовій визначеності, а матиме протилежний ефект - буде породжувати виникнення корпоративних спорів та відсутність єдності в практиці при вирішенні їх судом. Аргументовано, що корпоративним договором формується солідаристський характер відносин між його сторонами. Розглянуто розуміння категорії «довіра» в економічній науці, її бачення провіднимизарубіжними та вітчизняними економістами як фактору впливу на надходження інвестицій, ефективність діяльності суб’єкта підприємницької діяльності та економіку країни в цілому. Наведено міркування про недоцільність розуміння, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю виключно як об’єднання капіталів. Проаналізовано тенденції у бізнес-середовищі щодо ролі довіри при розбудові бізнесу та управлінні кризами. На підставі проведеного дослідження зроблено висновок, що корпорація зацікавлена в забезпеченні стабільності складу його учасників, збереженні особисто-довірчих (фідуціарних) відносин між учасниками, регламентація відносин між якими може бути визначена в тому числі корпоративним договором. Виснувається, що довіра є конститутивним елементом корпоративного договору, яким формується солідаристський характер відносин між його сторонами. |