Сімейне життя ісландських жінок в епоху вікінгів (II)

Autor: Іван Воротняк
Jazyk: German<br />English<br />Polish<br />Romanian; Moldavian; Moldovan<br />Ukrainian
Rok vydání: 2024
Předmět:
Zdroj: Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія, Iss 59, Pp 156-169 (2024)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2414-9012
2616-8766
DOI: 10.31861/hj2024.59.156-169
Popis: Стаття присвячена з’ясуванню специфіки сімейного життя жінок в Ісландії епохи вікінгів. Автор відзначає, що створення сім’ї давало можливість новоствореним сім’ям припинити міжродову ворожнечу, зміцнити політичні зв’язки, а також об’єднати землю і майно. Ісландці, як і всі інші скандинави, доволі серйозно підходили до вибору майбутньої дружини, причому бралися до уваги найрізноманітніші фактори: соціальний і майновий статус її родини, зовнішній вигляд і характер самої дівчини, на що звертали увагу упорядники і оповідачі саг. Зазвичай жінки беззаперечно приймали нав’язаний їм шлюб, а інколи їх просто змушували виходити заміж за тих, на кого їм вказували старші родичі-чоловіки, хоча траплялися випадки, коли наречені демонстрували своє невдоволення кандидатурою майбутнього чоловіка. Бували випадки, коли батько або хтось із родичів-чоловіків радилися з дівчатами, і вочевидь серйозно ставились до їхньої думки, так само іноді під час сватання дівчина могла висувати свої умови нареченому. Більш незалежною у виборі шлюбного партнера була вдова, яка могла самостійно приймати рішення без необхідності консультацій чи схвалення родичів. Аналіз ісландських саг демонструє специфічний статус жінки у соціумі: з одного боку, жінки не відігравали таку ж вагому соціальну роль, як чоловіки, – їхнє життя переважно обмежувалося домогосподарством і дітьми, з іншого ж – крута вдача, владність, розум, розважливість, схильність до інтриг, гострий язик дозволяли жінці багато чого вирішувати у своїй долі, зокрема ініціювати розлучення, а часом відігравати не останню роль і за межами свого будинку.
Databáze: Directory of Open Access Journals