| Popis: |
Система органів, політика і законодавче регулювання охорони здоров’я в багатьох країнах світу стають все більш взаємопов’язаними. У зв’язку із такими тенденціями одним з основним питанням, яке відіграє суттєву роль в житті кожної людини є якість медичного обслуговування. Медичні втручання, навіть ті що потрібні задля користі пацієнтів іноді спричиняють їм значної шкоди. Помилки в медичному обслуговуванні можуть бути в будь-яких закладах охорони здоров’я – державних лікарнях, приватних медичних закладах, фармацевтичних закладах, будинках престарілих для літніх людей та інвалідів тощо, які є результатами помилкового медикаментозного лікування, помилками у визначенні ліків чи бездіяльності медичного персоналу. Для уникнення негативних наслідків медичних помилок необхідні сучасні методики діагностування тієї чи іншої хвороби, використання сучасних технологій у сфері охорони здоров’я і саме головне – це підвищення рівня підготовки медичних працівників і розуміння ними наслідків своєї професійної діяльності. Автором на загальноемпіричному рівні аналізуються загальні підходи до розуміння дефінітивного апарату «медичної помилки» і еволюційні процеси, які відбувалися з даним поняттям протягом ХХ століття. Саме такі «медичні помилки» призводять до ще більш захворюваності та смерті пацієнтів. Тому, в даній статті завдяки аналізу правозастосовчої практики національних судів будуть проаналізовані можливі приклади «медичних помилок» в українській системі закладів охорони здоров’я і наслідки розгляду таких деліктних правовідносин між пацієнтом та лікарем. Більш глибоке розуміння загальних медичних помилок і підстав виникнення таких помилок може призвести до мінімізації ризиків, які можуть виникнути в майбутньому. |
