Вибір методу лікування новонароджених із гіпертрофічним пілоростенозом

Autor: A. A. Pereyaslov, B. Y. Malovanyy, R. V. Stenyk, A. O. Dvorakevych, M. M. Mykyta
Jazyk: English<br />Russian<br />Ukrainian
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Хірургія дитячого віку, Iss 4(73), Pp 53-58 (2021)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2304-0041
2521-1358
DOI: 10.15574/PS.2021.73.53
Popis: Гіпертрофічний пілоростеноз (ГПС) є одним із найчастіших чинників блювання в новонароджених. Відкрита пілороміотомія протягом багатьох десятиліть залишалась основним методом лікування дітей із ГПС завдяки відмінним результатам і незначній кількості ускладнень. Після впровадження в клінічну практику лапароскопічної пілороміотомії цей метод поступово набуває поширеності серед дитячих хірургів. Щодо переваг і недоліків лапароскопічної пілороміотомії порівняно з традиційною пілороміотомією дані літератури носять суперечливий характер. Мета – проаналізувати власний досвід лікування дітей із ГПС із застосуванням традиційної мініінвазивної техніки. Матеріали та методи. Робота ґрунтується на результатах лікування 98 дітей, яких оперували з приводу гіпертрофічного пілоростенозу упродовж 2009–2020 рр. Діагноз встановлювали на основі клінічних даних, даних лабораторного обстеження і результатів ультрасонографії. Хірургічне втручання проводили після корекції електролітних розладів, а метод корекції (відкриту чи лапароскопічну пілороміотомію) обирав хірург. З метою оцінки результатів застосовували методи варіаційної статистики, параметричної та непараметричної оцінки результатів. Результати. Відкрита пілороміотомія проведена у 76 (77,6%), а лапароскопічна – у 22 (22,4%) дітей. Ускладнення виникли в 10 дітей, зокрема, у 8 (10,5%) пацієнтів після відкритої, а у 2 (9,1%) дітей після лапароскопічної пілороміотомії (р=0,842). Перфорація слизової виникла в 1 (4,55%) дитини при лапароскопічній пілороміотомії, а при відкритих втручаннях цього ускладнення не було. Незалежно від типу доступу не було випадків неповної міотомії. При відкритих втручаннях найчастіше спостерігали інфікування післяопераційної рани (3,95%), утворення післяопераційної грижі (2,63%) і розвиток спайкової непрохідності (2,63%). Порівняно з відкритою пілороміотомією лапароскопічні втручання характеризувалися скороченням термінів початку ентерального харчування (р
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: