| Popis: |
У статті з’ясовано показники ефективності програмної цілі Кабінету Міністрів України у сфері реалізації права на працю особами з інвалідністю. На основі порівняння відсотків працевлаштування осіб з інвалідністю в Україні та Європейському Союзі зроблено висновок про потребу досягнути задекларовані показники та впровадити європейський досвід залучення таких осіб у сферу трудових відносин. Проаналізовано норми Законів України «Про основисоціальної захищеності осіб з інвалідністю» та «Про психіатричну допомогу» щодо процедури виконання квот працевлаштування осіб з інвалідністю. Звернено увагу на їх невідповідність та на необхідність узгодження їх змісту. Розглянуто проблемні аспекти реалізації права на працю особами з інвалідністю, які визнані в законний спосіб недієздатними. Наведено твердження вчених та законодавчі норми, які визначають трудову правосуб’єктність визнаних недієздатними осіб з інвалідністю. Аргументовано, що правову підставність неможливості з огляду на недієздатність реалізації такими особами конституційного права на працю під певним кутом зору можна трактувати як дискримінацію цих осіб. Наголошено, що виконання програм підтримки працевлаштування осіб з психічними та інтелектуальними порушеннями є одним із способів зменшення обсягу їх дискримінації та порушень їх трудових прав, протидії стигмі та соціальній ізоляції. Для реалізації особами з інвалідністю, які страждають на психічні розлади, зокрема й визнаних в законний спосіб недієздатними, права на працю, запропоновано впроваджувати механізми підтримуваного працевлаштування. Наголошено про обов’язковість засади рівної оплати праці за однакову трудову діяльність. Обґрунтовано можливість залучення визнаних недієздатними осіб з інвалідністю до трудової діяльності на підставі договору про трудову інтеграцію. Такий механізм може бути ефективною заміною трудової реабілітації як одного із видів реабілітації особи. Аргументовано, що така діяльність може здійснюватися лише за відсутності медичного протипоказання до здійснення особою трудової діяльності певного виду. Наголошено на потребі забезпечення таким працівникам права на оплату праці, відпочинок тощо. Проаналізовано норми законопроекту у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю щодо видів соціальних підприємств. У статті зроблено припущення про можливість працевлаштування недієздатних осіб з інвалідністю на підприємства захищеного працевлаштування, які передбачені цим законопроектом. |
