| Popis: |
Введення воєнного стану суттєво вплинуло на всі галузі життя українського суспільства. Нагальною потребою стало внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів, які закріплюють основні права і свободи громадян, регулюють найважливіші сфери суспільних відносин. Увага законотворців торкнулась і трудового законодавства, адже вкрай важливим в умовах воєнного стану стало забезпечення балансу між потребами держави, інтересами роботодавців та гарантіями працівникам. Дослідження присвячено внесенню зміни в Кодекс законів про працю України, а саме - до статті 41 зазначеного Кодексу закріплено нову додаткову підставу розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов - неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Під час аналізу нової підстави розглянуто гарантії, що надаються працівникам при такому звільненні, можливість її застосування до посадових осіб, як чітко окреслених законом категорій працівників юридичних осіб, державних органів, органів місцевого самоврядування. Оскільки до Кодексу законів про працю України внесено зміни саме до статті 41, яка визначає додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов, розглянуто тлумачення термінів «загальний» і «додатковий» та акцентовано увагу на раціональності використання терміну «спеціальний». Також зауважено, що нова підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця не є доповненням до суміжної або іншої підстави, вона є такою ж основною, що передбачає певний порядок розірвання, наданням працівникам, передбачених законодавством гарантій, та стосується окремих категорій працівників, зокрема, посадових осіб. Під час дослідження нової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця розглядається питання стосовно доцільність її віднесення до спеціальних підстав звільнення та акцентовано увагу на виправданій належності та включенні вказаної підстави звільнення до загальних підстав звільнення, які передбачені статтею 40 Кодексу законів про працю України. |
