ДЕРЖАВНИЙ АНСАМБЛЬ ТАНЦЮ УКРАЇНИ ЯК КУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ І ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО НАРОДНО-ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА
Autor: | Євгеній Рой, В’ячеслав Рой |
---|---|
Jazyk: | English<br />Russian<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2022 |
Předmět: | |
Zdroj: | Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство, Iss 46 (2022) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 2410-1176 2616-4183 |
DOI: | 10.31866/2410-1176.46.2022.258642 |
Popis: | Мета статті — простежити історико-культурні передумови створення та функціонування одного з перших в Україні державного танцювального ансамблю, який повинен був не лише збирати й популяризувати фольклорні танці, але й публічно репрезентувати їх у сценічному варіанті. Проаналізувати організаційний і творчий процес в перші роки його існування та виявити роль балетмейстера П. Вірського у визначенні курсу мистецького колективу на популяризацію та збереження національних культурних цінностей як невичерпної скарбниці підживлення національного хореографічного мистецтва. Методологія дослідження — для досягнення поставленої мети використовувалися такі методи: історико-аналітичний — для вивчення історичних, мистецтвознавчих і культурологічних джерел і літератури; пошуково-теоретичний для збирання матеріалів, які підтверджують авторські висновки статті. З’ясування тенденції народно-сценічного танцювального мистецтва України в середині 30-х років минулого століття, визначення його специфіки та способів вираження, уможливлювалося завдяки застосуванню у науковій праці принципу історизму та наукової об’єктивності. Результати. Після визнання у другій половині 30-х років у країні професійних гуртів як основної форми популяризації народного пісенно-танцювального мистецтва стала відчутною тенденція до створення мережі професійних танцювальних колективів в Україні. Одним із перших у 1937 році було засновано Державний ансамбль танцю, який очолили П. Вірський і М. Болотов. Колектив із перших років свого існування швидко почав набувати популярності на теренах України, вносячи свою частку в розвиток національного народно-хореографічного мистецтва. Новизна одержаних результатів обумовлена метою, завданнями й проблематикою дослідження, пов’язаного з виявленням культурно- історичних передумов створення Державного ансамблю танцю України як носія народно-танцювальної національної культури. У статті вперше робиться аналіз ранніх концертних програм колективу. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |