Санітарний стан лісів Національного природного парку 'Гуцульщина' та причини його ослаблення

Autor: І. М. Кульбанська
Jazyk: English<br />Polish<br />Russian<br />Ukrainian
Rok vydání: 2024
Předmět:
Zdroj: Науковий вісник НЛТУ України, Vol 34, Iss 3 (2024)
Druh dokumentu: article
ISSN: 1994-7836
2519-2477
DOI: 10.36930/40340306
Popis: Досліджено сучасний санітарний стан бука лісового (Fagus sylvatica L.), ялиці білої (Abies alba Mill.) та ялини європейської (Picea abies (L.) Karsten) у Національному природному парку "Гуцульщина" та визначено першопричини їх ослаблення, втрати біотичної стійкості і продуктивності. З'ясовано, що сучасні екологічні виклики, зокрема такі як глобальні зміни клімату, антропогенний тиск, атаки шкідників та епіфітотійне поширення збудників інфекційних хвороб, є предикторами вразливості лісів, що призводить до порушення стратегій їхнього збереження і відновлення. Розраховано та проаналізовано середні значення показника санітарного стану за 2022-2023 рр. на підставі детального лісопатологічного обстеження 15 пробних площ, а також ідентифіковано видовий склад патологій інфекційного характеру у деревостанах дослідного регіону. Встановлено, що загальний санітарний стан лісів за участю бука лісового, ялиці білої та ялини європейської, що ростуть в умовах Національного природного парку "Гуцульщина", наразі потрібно вважати ослабленим. Середньозважений показник санітарного стану становить 2,50 з варіюванням від 1,39-3,55 (у 2022 р.) і 1,53-3,52 (у 2023 р.). Спостерігається повільне, проте стійке, збільшення площ розладнаних і загиблих деревостанів. Зафіксовано наявність дерев V і VІ категорій стану, осередки бактеріозу, мікозних хвороб і стовбурових шкідників. Під час обстежень відзначено типову симптоматику бактеріальної водянки ялиці (збудник – фітопатогенна бактерія Lelliottia nimipressuralis (Carter 1945)), раку ялиці (збудник – іржастий гриб Melampsorella cerastii (Pers.) J. Schröt. 1887), нектріозу бука (збудник – гриб-ксилотроф Neonectria ditissima (Tul., & C. Tul.) Samuels & Rossman 2006). Серед комплексу афілофороїдних макроміцетів найбільшу кількість видів зареєстровано на деревах бука європейського, найменшу – на ялиці білій. Найпоширенішою виявилася група ксилотрофних базидіоміцетів, серед яких зареєстровано збудники кореневих і стовбурових гнилей (гриби родів Heterobasidion Bref. 1888 та Armillaria (Fr.) Staude 1857, а також видів Phellinus hartigii (Allesch., & Schnabl) Pat., 1903, Fomitopsis pinicola (Sw.) P. Karst. 1881, Fomes fomentarius (L.) Fr. 1849 та ін). Відзначено, що врахування санітарного стану стає ключовим чинником під час розроблення наукових і практичних рішень для забезпечення стійкості та збереження корінних природних лісів Національного природного парку "Гуцульщина".
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: