Суб’єкти деліктних зобов’язань
| Autor: | Г. Яновицька |
|---|---|
| Jazyk: | English<br />Russian<br />Ukrainian |
| Rok vydání: | 2023 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, Vol 1, Iss 75 (2023) |
| Druh dokumentu: | article |
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |
| DOI: | 10.24144/2307-3322.2022.75.1.36 |
| Popis: | Самостійним суб’єктом відповідальності за завдану шкоду є лише деліктоздатна фізична особа або юридична особа. Деліктоздатною визнається особа, яка досягла 14 років (крім випадків, визначених ч.2 ст.1179 ЦК України) та, яка невизнана недієздатною. Кредитор – це особа, якій заподіяно шкоду (потерпілий) і вона наділена правом вимоги. Боржник (носій обов’язку) – особа, яка відповідає за завдану шкоду. Як правило нею є заподіювач шкоди. У випадках, передбачених законодавством, боржником є не заподіювач шкоди, а особа відповідальна за поведінку заподіювача. Уразі смерті потерпілого кредиторами у деліктному зобов'язанні є непрацездатні особи, які перебували на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Юридичні особи є суб’єктами відповідальності у тих випадках, коли шкода заподіяна діяльністю її органів або в інших випадках, передбачених законодавством. У зобов'язаннях із заподіяння шкоди має місце множинність осіб у зобов’язанні. Активна множинність, тобто наявність кількох кредиторів та одного боржника, зустрічається не дуже часто. Навіть якщо діянням однієї особи завдана шкода кільком потерпілим, вважається що в наявності є декілька зобов'язань, що існують між відповідальною особою та кожним із потерпілих. Винятком із даного правила є випадки заподіяння шкоди смертю особи. Частіше у зобов'язаннях із заподіяння шкоди виникає пасивна множинність або наявність кількох боржників. Характер відповідальності кількох боржників залежить від того, якими є їх дії, що призвели до заподіяння шкоди. Особливим суб’єктом відповідальності є держава. Держава є відповідальним суб’єктом з ліквідації майнових наслідків неправомірних дій судових і правоохоронних органів. Саме тому вона зобов’язана виконати свій суб’єктивний обов’язок з відновлення порушеної майнової сфери потерпілого. Особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну не її діями, має право регресу, тобто право звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого завдано шкоди. |
| Databáze: | Directory of Open Access Journals |
| Externí odkaz: |
|