| Popis: |
Метою статті є характеристика визначення напрямів державної молодіжної політики як фундаменту надання юридичних гарантій реалізації права на працю з точки зору методології проблеми у період дії режиму воєнного стану. У науці питання визначення напрямів державної молодіжної політики як фундаменту надання державних юридичних гарантій реалізації права на працю зачіпалося науковцями. Однак, їх роботи стосувалися реалій мирного часу, а от досліджень, які б розглядали це питання у площині воєнного та поствоєнного періоду не провадилось. У статті відмічається, що вже зараз, через майже рік від початку війни в Україні, очевидним стає той факт, що українська молодь потребує прийняття правового документу, окремим напрямом якого має стати вирішення проблем молодіжного безробіття і посилення привабливості України як країни працевлаштування. Робиться висновок, що у сучасній площині розвитку України у період дії режиму воєнного стану і наявних військових дій простежується обопільна проблема як для держави, так і для її молодих громадян щодо нормального функціонування ринку праці, що негативно впливає на економіку країни і на добробут молоді. Констатується, що молодь завжди була однією з найуразливіших категорій населення на ринку праці, а з початком війни її проблеми у цій сфері ще більш загострилися. Будучи об’єктивно не здатними на рівних конкурувати на ринку праці, реалізувати свої можливості у площині здійснення права на працю молодь не має змоги, а тому держава має забезпечувати їй особливий, підвищений захист у вигляді спеціальних юридичних гарантій реалізації права на працю як способів реалізації державної молодіжної політики, що вирішить проблему молодіжного безробіття. Також робиться висновок, що окремо на державному рівні вже зараз має розроблятися механізм підвищення привабливості зайнятості і працевлаштування в Україні, який би сприяв поверненню молоді, що виїхала за кордон. |
