СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ АНСАМБЛІВ НАРОДНОГО ТАНЦЮ В СРСР: ХУДОЖНІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ

Autor: Iryna Klymchuk
Jazyk: English<br />Russian<br />Ukrainian
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство, Iss 43, Pp 168-174 (2020)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2410-1176
2616-4183
DOI: 10.31866/2410-1176.43.2020.220247
Popis: Мета статті – з’ясувати основні художні та соціокультурні фактори, що зумовили становлення професійних ансамблів народного танцю в СРСР. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні історико-культурного, формально-типологічного, порівняльного аналізу, що дало змогу найповніше розкрити коло проблем, пов’язаних із предметом дослідження. Наукова новизна полягає у виявленні основних художніх та соціокультурних факторів, які зумовили становлення професійних ансамблів народного танцю в СРСР; з’ясуванні спільного й відмінного в принципах обробки фольклорних танців Ю. Чурко та К. Василенка. Висновки. Встановлено, що з організацією перших професійних ансамблів народного танцю в СРСР запозичувалися кліше створення сценічних танців, апробовані в аматорському середовищі, та формувалися власні принципи підготовки народно-сценічних танців. Доведено, що в класифікаційних схемах обробки фольклорних танців Ю. Чурко та К. Василенка співпадають перший (мінімальна обробка фольклорного першоджерела) і третій (авторський твір) принципи; у другому принципі для Ю. Чурко важливим є збереження зв’язку із фольклорною першоосновою, а для К. Василенка – можлива довільна інтерпретація, збагачення трюками, запозичення лексики класичного танцю, дозволений відхід від фольклору. Виявлено художні чинники, що зумовили становлення професійних ансамблів народного танцю в СРСР: Всесоюзний фестиваль народного танцю у Москві (1936); успіх Триколінного гопака в Лондоні (1935); численні огляди й фестивалі організованої художньої самодіяльності та неорганізованих аматорів. Соціокультурні чинники: стаття «Балетна фальш» (1936), у якій проводилася ідея неорганічності демонстрації народного танцю на балетній сцені; насаджування соцреалістичних принципів, серед яких «народність», «масовість»; тиражування формули радянського мистецтва «національне за формою, соціалістичне за змістом», що вимагало впровадження елементів національного мистецтва в ідеологічно вивірених формах.
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: