| Popis: |
Перевищення службових повноважень, зловживання службовим становищем, використання владних повноважень у власних цілях – явища, що супроводжують процес політичного, економічного та соціального розвитку будь-якої держави. І хоча даний негативний феномен притаманний кожній країні, однак відмінним залишається дієвість заходів протидії його поширенню. Вироблення ефективних методів боротьби з будь-якою неправомірною поведінкою неможливе без попереднього здійснення історико-правового дослідження. В такому випадку видається можливим не лише осягнути причини та умови зародження цього небезпечного явища, а й з’ясувати відповідність кримінально-правових приписів вимогам громадськості. Здобуття в кінці ХХ століття незалежності нашої держави, викликало необхідність впровадження змін, що торкнулися всієї галузевої системи життєдіяльності суспільства. Не було і виключенням питання сфери, що стосується здійснення правоохоронної діяльності. Фактично з часу прийняття Акту проголошення незалежності України і до теперішнього часу в правоохоронній системі відбувається безперервне реформування. Пояснюється це потребою покращити ефективність діяльності українських правозахисних органів та привести їх у відповідність до сучасних демократичних, соціальних, економічних та політичних реалій. Саме з метою забезпечення дієвої організації впровадження реформ у сферах, що належать до компетенції Міністерства внутрішніх справ, було створено постійний консультативний орган «Офіс реформ». Враховуючи рівень суспільної небезпеки, особливого правового регулювання потребували загрози перевищення влади або службових повноважень працівниками правоохоронних органів. Кримінальну відповідальність за окреслене діяння закріплено у ст. 365 КК України, зміст якої, як і вся правоохоронна система України, піддавалася численним змінам. З дня чинності діючого КК України в дану кримінально-правову норму вносилось п’ять змін, одна із яких навіть стосувалася нової редакції. Відповідно історичне пізнання суті явища перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу сприятиме усвідомленню змісту та значення заборони, а відтак осягнути підходи законодавця у вирішенні певних проблем. |
