| Popis: |
Стаття присвячена дослідженню ролі й потенціалу туристичної галузі, як однієї з найбільш динамічних галузей світового господарства, в економіці країн, що розвиваються. Зазначається, що країни, що розвиваються, є новими акторами міжнародного ринку туристичних послуг, на які припадає близько 40% притоку міжнародних туристів. Крім того, в останні роки темпи зростання туризму в країнах, що розвиваються майже вдвічі перевищують середній світовий показник, і приблизно втричі темпи зростання розвинутих країн. Аналізуються позитивні і негативні ефекти розвитку туризму для країн, що розвиваються, в термінах доходів і зайнятості, державних доходів, інвестицій, урівноваження платіжного балансу, диверсифікації економіки. Розкрито зміст прямих, непрямих і динамічних ефектів міжнародного туризму для національної економіки. Досліджується внесок регіонів світу у зростання ВВП туристичної галузі. З’ясовано, що впродовж десятиліття найбільший приріст ВВП галузі відбуватиметься за рахунок країн, що розвиваються, в азійському регіоні, а саме в північно-східній та південній Азії. Особлива увага приділяється ролі туризму у зростанні зайнятості в країнах, що розвиваються. Ґрунтуючись на прогнозах, стрімке зростання зайнятості в галузі туризму очікується в країнах, що розвиваються, у всіх регіонах світу, за винятком Африки, при загальному лідерстві країн Латинської Америки і Близького Сходу. Аргументовано, що галузь туризму може стати одним із ключових інструментів економічного зростання країн, що розвиваються, особливо з обмеженим потенціалом диверсифікації економіки. Сформульовано пріоритетні напрямки дій громад, бізнесу й урядів країн, що розвиваються, в контексті максимізації переваг, пов’язаних з реалізацією прямих, непрямих і динамічних ефектів міжнародного туризму. |
