| Popis: |
В статті репрезентується концепція культурно-мистецької моделі екологічної компетентності вчителя математики. В роботі застосована система методів та підходів, серед яких визначальними були інноваційний, екологічний, компетентнісний, системний, антропологічний, культурологічний, аксіологічний, естетичний, мистецький, епістемологічний. Розроблена «Культурно-мистецька модель екологічної компетентності вчителя математики» містить 4-и компоненти – когнітивний, діяльнісний, особистісно-психологічний і культурно-мистецький. Екологічна компетентність вчителя математики має функціональну спрямованість на інтегративну екологізацію, естетизацію, аксіологізацію й етизацію культурно-освітнього простору та на розвиток гармонійної і здорової особистості. В компонентах екологічної компетентності значимим є математичний вимір. В когнітивному компоненті це ‒ математичні знання, ідеї, та когнітивні навички і схеми, через які розкривається феноменологія екологічних проблем. В культурно-мистецькому компоненті математика застосовується для розкриття феноменології естетичного, мистецького, гармонійного, довершеного. В особистісно-психологічному компоненті актуалізуються ідеї гармонії. Діяльнісний компонент спрямований на інтегративне розкриття математичних, екологічних, мистецьких, етичних і естетичних феноменів. В системі екологічної компетентності вчителя математики інтегруються напрями екологізації, математизації, естетизації, етизації, аксіологізації, психологізації культурно-освітнього простору. При формуванні і реалізації екологічної компетентності були розроблені, застосовані методичні дисципліни. Вказані методичні дисципліни цілеспрямовано формуються для інтеграції і цільового (екологічного, математичного і естетичного) та компетентнісного спрямування знань, цінностей, смислів, етичних установок, рецептованих з різних предметних сфер. Відповідно, в екологічній компетентності виділяються пропедевтичний і терапевтичний полюси, сформовані методичними дисциплінами. |
