Динаміка релігійної включеності населення європейських країн
| Autor: | Svitlana Salnikova, Vitalii Variichuk |
|---|---|
| Jazyk: | English<br />Ukrainian |
| Rok vydání: | 2019 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Соціологічні студії, Iss 1(14), Pp 69-77 (2019) |
| Druh dokumentu: | article |
| ISSN: | 2306-3971 2521-1056 |
| DOI: | 10.29038/2306-3971-2019-01-69-77 |
| Popis: | Попри загальну тенденцію до секуляризації в сучасному світі, інститут релігії відіграє важливу роль у соціальному та держав-ницькому розвитку суспільства. Послуговуючись даними європейського соціального дослідження (2008–2016) і методикою вимірювання релігійної включеності (С. Сальнікова), яка ґрунтується на релевантних показниках релі-гійності (Дж. Біллет), автори здійснили аналіз рівня та характеру релігійності низки європейських країн. Рівень релігійності є показником суб‟єктивної інституційної належності; під характером релігійності розуміємо розподіл змінної «релігійна включеність», яка поділяється на когорти тих, хто належить до основного, модального й маргінального типів релігійної включеності (це тип воцерковленої релігійності), культурного типу (це релігійно-культурна ідентифікація) та неоцерковлених у 1- та 2-му поколіннях. Виявлено, що динаміка інституційної релігійності характерна більшості країн, а у випадку її відсутності динамічними є процеси, пов‟язані з характером релігійності. Виняток становить Польща. Незалежно від загального рівня релігійності, аналіз даних щодо 15 країн Європи виявляє такі тенденції релігійних змін, як стабільність (Польща, Франція, Бельгія, Естонія, Чехія), посилення інституційної релігійності (Німеччина, Словенія, Швеція) або її маргіналізація чи посилення секулярних впливів (Португалія, Іспанія, Швейцарія, Нідерланди, Угорщина, Фінляндія, Норвегія). Зниження рівня релігійності в багатьох країнах відбувається за рахунок збільшення когорти неоцерковлених в 1-му та/або 2-му поколіннях. |
| Databáze: | Directory of Open Access Journals |
| Externí odkaz: |
|